Яку роль у житті Павла Грабовського відіграла Надія Сигида?

Надія Костянтинівна Сигида, вчителька з Таганрога, була заслана на каторгу за переховування на квартирі різних матеріалів друкарні "Народна воля". Дорогою на заслання Грабовський подружився з нею і закохався, хоч скоро їм судилася розлука на все життя, бо їх направили до різних в'язниць: Сигиду - до жіночої тюрми на Кару, а Грабовського - до Балаганського округу. Пізніше, 1889 року, сталася Карійська трагедія, яка сколихнула всю країну. Сигида разом із товаришками виступила з протестом проти нелюдських умов ув'язнення. Після жорстокого покарання ста різками Сигида померла. Троє її найближчих подруг на знак протесту прийняли отруту й тієї ж ночі теж померли.
Смерть Надії Сигиди була великим ударом для Грабовського. Він разом з іншими політичними в'язнями складає, підписує і віддруковує протест "Русскому правительству", який був спрямований проти нелюдського ставлення до революціонерів і страшних умов, у яких вони перебували в різних місцях Росії. За це Грабовського було знову кинуто до в'язниці на три з половиною роки.
Надії Сигиді поет присвятив 18 поезій. В одній з них - "До Н. К. С." - Грабовський писав:

Такої певної, святої,
Такої рідної, як ти,
Такої щирої, простої, -
Вже більше, мабуть, не знайти.

Грабовський називав її своєю "зорею ясною", своєю музою, сестрою. Помираючи, він заповідав покласти в труну пасмо волосся Надії Сигиди, яке вона подарувала йому, розлучаючись.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать