Тактика реалізації захисту на досудовому слідстві

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Запорізький юридичний інститут

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

кафедра кримінально-правових дисциплін

К УРСОВА РОБОТА

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ

Тактичн і засади діяльності адвоката на досудовому слідстві

та в суді

Тактика реалізації захисту на досудовому слідстві

Зміст

Вступ

Важливий учасник судочинства

Роль адвоката

Сумнівний доказ

Процесуальні терміни

Інквізиційне слідство

Два підходи

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Реформування правової системи України, що розпочалось у 1991 р. та продовжується у даний час, передбачає та обумовлює необхідність системного підходу до вирішення усіх питань, що регулюються нормами права, їх відповідності міжнародно-правовим актам, згоду на які дала Верховна Рада України, та диктує потребу в удосконаленні правозастосовної практики. Досить вагомими у цьому контексті є проблеми, пов’язані з реалізацією конституційного принципу права особи та захист від обвинувачення та з особливостями захисту за окремими категоріями кримінальних справ (щодо неповнолітніх; осіб, які мають фізичні або психічні вади та при провадженні справ про застосування примусових заходів медичного характеру; осіб, що не володіють мовою, якою ведеться судочинство).

Як показує практика, щорічно в Україні визнаються неосудними та виправдуються судами від 1000 до 1200 осіб відповідно (до 0,1% від усіх, які притягуються до кримінальної відповідальності). Не менше осіб звільняється від кримінальної відповідальності та покарання, а також тих, щодо яких застосовуються примусові заходи медичного характеру та примусового лікування. У зв’язку з цим зростає роль і місце захисника у кримінальному процесі, враховуючи зміни, що відбулись у правовому просторі України у зв’язку з гуманізацією кримінально-правової та кримінально-процесуальної політики України з часу прийняття КК 2001 р. та внесення суттєвих змін у чинний КПК. У таких умовах особливої актуальності набуває теоретична розробка питань, пов’язаних з дієвою охороною прав та інтересів учасників кримінального процесу та з реалізацією функцій захисту від обвинувачення на стадії досудового слідства. Більше того, тільки дієвий і професійний захист зможе протистояти випадкам незаконного обвинувачення, неправильної кваліфікації злочинів та в цілому підвищить рівень правової культури у правозастосувальній практиці.

Метою роботи є виявлення існуючих практичних проблем реалізації права на захист від обвинувачення та наукове обґрунтування змін і доповнень у чинне кримінально-процесуальне законодавство України з цих питань.

Об'єктом дослідження є комплекс суспільних відносин, які виникають між суб’єктами кримінально-процесуальної діяльності при здійсненні права на захист від обвинувачення на досудовому слідстві.

Предмет дослідження – правові норми, що регламентують діяльність захисника на досудовому слідстві, слідчо-судова практика з цих питань, теоретичні підходи з означеної проблематики, у тому числі проект нового КПК та міжнародно-правова практика.

Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі мети і завдань, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження. Дослідження проводилося із застосуванням загального діалектичного, а також спеціальних методів. За допомогою історико-правового методу досліджувалися закономірності становлення і розвитку інституту захисту в кримінальному судочинстві України. Формально-логічний метод використано при з’ясуванні сутності і визначення понять “захисник”, “адвокат”, “право на захист”. Порівняльно-правовий метод застосовано для виявлення специфіки регламентації інституту захисту в Україні і різних державах світу. Метод правового аналізу вжито для виявлення особливостей процесуального статусу осіб, які мають право брати участь у судочинстві в якості захисників. Для вивчення й узагальнення пропозицій слідчих щодо удосконалення правової регламентації реалізації права на захист під час провадження у кримінальних справах був застосований соціологічний метод.

Важливий учасник судочинства

Суттєва роль у кримінально-процесуальному доказуванні належить адвокату-захиснику. Це також пов’язано з новими завданнями у процесі доказування по кримінальній справі, які виникають в умовах сучасної України, для якої характерним є зростання професіоналізму злочинності. Інтереси захисту громадян, суспільства, держави від злочинних посягань потребують розвитку, оновлення деяких інститутів і норм доказового права, підвищення їх ефективності під час регулювання суспільних відносин.

Адвокат – це важливий учасник судочинства, на якого законом покладаються функції не тільки з надання юридичної допомоги, а й захисту прав та інтересів осіб, яких захищають. Це означає, що для виконання свого призначення в кримінальному судочинстві захиснику мають надаватися необхідні повноваження. Характер кримінально-процесуальної діяльності і її спрямованість такі, що обмеження насамперед застосовуються до осіб, стосовно яких ведеться кримінальне переслідування (функція обвинувачення). Тобто участь захисника в кримінально-процесуальній діяльності без наділення його можливості брати участь у розслідуванні стає безпредметною. Ви

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать