Історичні типи держав

Зміст

Вступ

1. Історична типологія держав

2. Типологія держав при формаційному підході

2.1 Рабовласницька держава

2.2 Феодальна держава

2.3 Буржуазна (капіталістична) держава

2.4 Соціалістична держава

3. Історична типологія держав при цивілізаційному підході

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження. У багатовіковій історії людства існувало, змінюючи одна другу, велика кількість різноманітних типів держав, та й зараз їх немало. У зв'язку з цим важливе значення має проблема їх наукової класифікації. Така класифікація, яка відображає логіку історичного розвитку держав, що дозволяє об'єднати їх у групи на основі певних критеріїв, називається типологією.

Актуальність даної роботи полягає у необхідності вивчення історичних типів держав, з метою оцінити типи держав з сучасної точки зору. Вивчення даної теми також дає можливість зробити висновки про переваги та недоліки кожного з типів держави.

Під історичним типом держави розуміються взяті в єдності найбільш суттєві (типові) її риси і ознаки, пов'язані з однією та тієї ж суспільно-економічної формації, до одного й того ж економічного базису. Критерієм поділу всіх існуючих держав на історичні типи служить суспільно-економічна формація, тобто історичний тип суспільства, заснований на тому чи іншому способі виробництва та базис історичного типу суспільства.

Об'єктом дослідження представленої роботи є процес формування і становлення історичних типів держави згідно формаційного підходу до типології держав (рабовласницьке, феодальне, буржуазне, соціалістичне), а також вивчити теорії класифікації держав на типи згідно цивілізаційного підходу.

Предметом дослідження є зміна історичного типу держави (з рабовласницького в феодальний, з феодального в буржуазний і т.д.).

Хронологічні рамки досліджуваної теми дуже широкі - початок досліджуваного періоду - близько 5 тис. років тому, коли відбулося формування рабовласницьких держав - до нашого часу, коли сучасні держави поєднують в собі риси різних історичних типів.

Вивчення даної теми передбачає досягнення наступної мети дослідження - розглянути історичні типи держав з точки зору різних підхо-дів (формаційний та цивілізаційний) і зробити висновки про переваги та недоліки кожного з типів держав.

Сформульована мета передбачає вирішення наступних завдань :

1. Дати характеристику, історичному типові держави.

2. Визначити передумови формування того чи іншого типу держав в історичному аспекті.

3. З'ясувати умови формування держав протягом тривалого періоду, причини зміни типу держави.

4. Розглянути історичні типи держав з точки зору різних підходів від початку їх формування до наших днів.

5. Проаналізувати отримані знання з обраної теми, узагальнити їх у роботі й зробити висновки.

У даній роботі буде зроблена спроба, комплексно підійти до вивчення даної проблеми та об'єктивно оцінити всі представлені судження про поділ держав на історичні типи.

Структура роботи наступна. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури. Робота викладена на 29 сторінках

1. Історична типологія держав

Особливості історичних періодів (етапів, епох) в розвитку державно-організаційного суспільства у різних народів у різний історичний час дозволяють, тим не менш, виявити суттєві спільні риси, характерні для всіх держав даного періоду. Перші спроби такого узагальнення, незважаючи на відсутність історичного досвіду державного будівництва, було вжито Аристотелем і Полібія.

Аристотель вважав, що основними критеріями розмежування держав є: кількість володарюють в державі; здійснювана державою мета. Першою ознакою він розрізняв правління одного, правління небагатьох, правління більшості. Другою ознакою всі держави ділилися на правильні (в них досягається загальне благо) і неправильні (у них переслідуються приватні цілі). Відволікаючись від конкретних умов того часу, Аристотель вважав, що головна відмінність держав у тому, якою мірою держава забезпечує свободу і особисті інтереси кожного.

Полібій говорив, що розвиток держави, зміна його типів (різновидів) - природний процес, який визначається природою. Держава розвивається по нескінченному колу, яке включає фази зародження, становлення, занепаду і зникнення. Ці фази переходять одна в іншу, і цикл повторюється знову. Історія підтверджує, що циклічність у розвитку державно-організованого суспільства - закономірний процес. Тим не менш, головне в поглядах Полібія полягає в тому, що за основу зміни циклів у розвитку держави він брав зміни у співвідношенні державної влади і людини.

Різноманітність наукових підходів в оцінці цього надзвичайно складного та неоднозначного суспільного явища стало об'єктивною основою концептуального плюралізму типології держав. [7;48]

Держава, за твердженням Ф. Енгельса, - це машина для пригнічення одного класу іншим.[13;147] Тієї ж точки зору дотримувався В.І. Ленін. Держава, є орган панування певного класу, який не може примиритися зі своїм антиподом. [12;59]

Загалом саме з цих положень випливають ознаки поділу держав на історичні типи - типологія.

Типологія являє собою метод наукового пізнання, в основі якого лежить розчленовування об'єктів та ї

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать