Сучасна концепція прав людини, її втілення в основних принципах конституційно-правового статусу людини і громадянина

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

ПЕРСОНАЛОМ

Інститут права

Кафедра державно-правових дисциплін

Сучасна концепція прав людини, її втілення в основних принципах конституційно-правового статусу людини і громадянина

Курсова робота з дисципліни

„Конституційне право України”

студента ІІ курсу

групи П-12-2005-Б,МКП(4,6з)

Барабаш Олександри Анатоліївни

Міжнародне комерційне право

Науковий керівник:

Київ 2007

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І Сучасна концепція прав та свобод людини

1.1. Становлення прав людини та основні підходи до розв’язання проблеми прав людини

1.2. Сучасна ліберальна концепція прав і свобод людини та її декларування в законодавстві України

Розділ ІІ Права і свободи людини та громадянина в Конституції України

2.1. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина в українському законодавстві

2.2. Втілення ліберальної концепції прав і та свобод людини і громадянина в Основному Законі України

2.3. Гарантії прав та свобод людини і громадянина в Україні

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Тема цієї роботи мною вибрана тому, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства його основним завданням є створення умов для становлення правової держави. Становлення правової держави неможливе без оволодіння громадянами сучасної концепції прав та свобод людини, без якої вони не зможуть скористатися своїми законодавчо закріпленими правами і свободами і без якої годі сподіватися на втілення в життя принципу верховенства права.

Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Наведене положення втілює соціально-філософські засади рівноправності всіх людей. Воно майже дослівно відтворює зміст ст.1 Загальної декларації прав людини.

Питання прав і свобод людини і громадянина нині є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики всіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави й суспільств в цілому.

Громадянське суспільство формується в процесі перетворення підданих на громадян, тобто на таких членів спільноти мешканців даної держави, які відчули почуття власної гідності та спромоглися робити політичний вибір, спираючись на чітке розуміння того, з чого складаються їхні природні права. Це формування розпочинається одночасно з перетворенням етнічного союзу на суверенний народ, який усвідомлює себе як націю. Народ – це той, чия правосвідомість піднялася до розуміння нагальної потреби визнання і здійснення природних і невід’ємних прав людини і громадянина, з одного боку, і підпорядкування собі державних владних органів – з другого, оскільки тільки суверенний народ є законним джерелом влади.

Епоха Відродження пробудила в людях громадянські почуття через усвідомлення своїх природних прав. Остаточне ж становлення прав людини і громадянина як абсолютної соціальної цінності пов’язане з поваленням феодалізму й проголошенням за часів буржуазних революцій свободи людини. У Декларації незалежності США 1776р. підкреслено: “Ми вважаємо за очевидне такі істини: усі люди створені рівними і вони обдаровані своїм Творцем деякими невідчужуваними правами, до яких належать: життя, свобода і прагнення щастя. Для забезпечення цих прав засновані серед людей уряди, що запозичують свою справедливу владу за згодою тих, ким вони керують”. У Декларації прав людини і громадянина, прийнятій у Франції 1789р., проголошувалося: “1.Люди народжуються і зостаються вільними та рівними в правах. 2.Мету кожного державного союзу становить забезпечення природних і невідчужуваних прав людини. Таким є свобода, власність, безпека і опір пригнобленню”.

На українських теренах питання прав людини та їх захисту порушувались іще в Конституції Пилипа Орлика 1710р. Там зазначалося: “Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов’язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог, бо підштовхнуті ними (люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і легшого”.

Найбільш ґрунтовно питанням прав людини в Україні займався М.Драгоманов. Він вважав права людини основною складовою політичної свободи, умовою ефективного розвитку суспільного прогресу. Він перший виразно і чітко пояснив російському суспільству сенс і значення конституційного порядку й особливо прав людини.

10 грудня 1948р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини. В інтересах забезпечення захисту принципів справедливості 4 листопада 1950р. Рада Європи, зважаючи на проголошену Генеральною Асамблеєю ООН Загальну Декларацію прав людини, прийняла Конвенцію про захист прав і основних свобод людини. Вперше в світі зазначена Конвенція гарантувала захист прав і основних свобод Європейським судом з прав людини.

Проголосивши свою незалежність, Україна стала на шлях побудови власної правової держави і громадянського суспільства. Прийняття 28 червня 1996р. Конституції України стало однією з найважливіших подій у новітній історії нашої держави. Вона проголосила і гарантува

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать