Оцінка вартості об’єкта авторського права - комп'ютерної програми

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАНОЇ ВЛАСНОСТІ

1.1. Комп’ютерна програма як об’єкт авторського права

1.2. Законодавча база у сфері авторського права

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ОЦІНКИ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

2.1. Оцінка об’єктів інтелектуальної власностіна прикладі ТОВ«Караван»

2.2. Оцінка вартості об’єкта інтелектуальної власності на прикладі комп’ютерної програми

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку економіки ключовим фактором успіху будь-якої організації є контроль над її активами. Для цього керівництву компанії необхідно володіти інформацією о сьогоднішній та прогнозній ринковій вартості активів та іншої сукупності технологічної інформації. Тільки маючи подібну інформацію в повному обсязі, можна ефективно управляти майновим комплексом підприємства, під яким розуміється сукупність таких дій, як модернізація, реконструкція, ліквідація, купівля,продаж активів у разі прогнозуємої негативної зміни їх вартості та недостатньої їх віддачею.

Цю інформацію можна отримати, провівши оцінку активів як матеріальних, так і нематеріальних, з допомогою незалежних оцінювачів, які використовують у своїй діяльності найновіші методи вартісного аналізу активів.

Інтелектуальна власність як об’єкт оцінки – виключне право громадянина або юридичної особи на результати інтелектуальної діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізації продукції, виконуваних робіт або послуг (фірмове найменування, товарний знак, знак обслуговування та т. п.).

Мета даної роботи – дослідження методології оцінки об’єкта інтелектуальної власності, який вноситься в статутний капітал компанії або створюваний компанією.

Актуальність даної роботи – у зв’язку зі стрімким та поглибленим розвитком інформаційних технологій, використовуючи їх у повсякденному житті, на сьогодні важливо знати вартісну оцінку типових об’єктів інтелектуальної власності.

авторський право комп’ютерний

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАНОЇ ВЛАСНОСТІ

1.1. Комп’ютерна програма як об’єкт авторського права

Інтелектуальна власність (скорочено «ІВ», англ. intellectual property) — у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях.

Але більш доцільним визначення інтелектуальної власності через зазначення об'єктів ІВ:

— авторські права (літературні твори, комп'ютері програми, бази даних, карти, фотографічні твори);

— суміжне право;

— право промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, товарні знаки);

— фірмові та комерційні найменування;

— географічні зазначення;

— сорта рослин та породи тварин;

— топографії інтегральних мікросхем;

— комерційна таємниця;

Законодавство, яке визначає права на ІВ, базується на праві кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом не матеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, визначених законодавством.

Розглянемо детальніше авторське право.

Авторське право (скор.: АП, англ. copyright) — набір виключних прав, які дозволяють авторам отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. АП історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва; нині АП поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності, включаючи комп'ютерні програми, бази даних, фільми, фотографії і скульптури, архітектурні проекти, рекламні проспекти, карти і технічні креслення.

Авторське право є ключовою галуззю права інтелектуальної власності; воно призначене захищати лише зовнішню форму вираження об'єкту (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їх «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі. Іншими словами, якщо ви придумали новий та зручний спосіб зав'язування шнурків на взутті, новий спосіб приготування яєчні або новий склад розчину для надування мильних пузирів і видали брошури, у якій було описано ці способи — то авторське право захищатиме лише текст брошур, а не винайдені вами способи та речовину. Детальніше цю базову концепцію авторського права буде проаналізовано нижче.

В основі систематизації комплексу прав, які охоплюється поняттям «авторське право», лежить їх розподіл на майнові та немайнові. Ці два види прав відрізняються один від одного тим, що майнові права автор може передати третій особі, а немайнові права автора є його невід'ємними правами і тому не можуть бути передані будь-кому іншому. Строк тривалості немайнових прав не обмежується, строк тривалості майнових прав встановлюється міжнародними договорами та національним законодавством.

В Україні немайнові АП можуть належати виключно фізичній особі. В англійській мові цей вид прав має назву non-proprietary rights або moral rights. У французькій мові цьому виду прав відповідає droit moral. До немайнових прав належать права:

· бути визнаним автором твору (право авторства);

· дозволяти аб

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать