Бандитизм

ПЛАН

Вступ...........................................................................................................3 – 4;

1. Поняття та сутність бандитизму.........................................................5 – 7;

1.1. Об’єкт та об’єктивна сторона бандитизму.....................................8 – 12;

1.2. Суб’єкт та суб’єктивна сторона бандитизму........................................13;

2. Розмежування банди, злочинної організації та інших форм та видів співучасті..........................................................................................14 – 17;

3. Боротьба з бандитизмом................................................................18 – 21;

4. Покарання за злочин (бандитизм)..................................................22 – 23;

5. Задача № 1.................................................................................................24 – 25;

6. Задача № 2.................................................................................................26 – 29;

Висновки........................................................................................................30 - 31;

Список використаних джерел.....................................................................32 - 33 .

ВСТУП

Організована злочинність становить небезпеку як для життя та здоров’я громадян, їх майна так і для держави в цілому. Банда є одним із різновидів злочинної організації, вона крім загальних ознак злочинної організації, містить ще й специфічні риси, такі як: озброєність та мету нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян.

Бандитизм (ст. 257 КК) в Україні є небезпечним для економічного та соціального розвитку українського суспільства. Бандитизм, є небезпечним, як для особистої безпеки громадян так і для їх майна, крім того, для нормального функціонування державних, комерційних чи інших організацій.

Актуальність теми, моєї курсової роботи полягає у тому, що кримінально-правове регламентування відповідальності за такий вид злочину, як бандитизм та кримінологічний зміст його розуміння були, і деякою мірою залишаються й на тепер, недостатньо чіткими й прозорими для одноманітного тлумачення та практичного застосування правоохоронними органами. Особливу суспільну небезпеку становлять злочини, які здійснюються організованими, стійкими, озброєними групами – бандами: вбивства, в тому числі за наймом, захоплення заручників, викрадення людей, вимагання, розбійні напади.

При цьому, в законодавчій практиці подібні справи викликають досить велику кількість суперечок та труднощів, оскільки, в більшості випадків ці справи містять багато епізодів, велику кількість учасників банди, вимагають виконання великої кількості слідчих дій, призначення та виконання складних експертних досліджень. Проаналізувавши слідчу та судову практику в Рівненській області, по справах про бандитизм, я зробила висновок, що нерідко в процесі попереднього слідства та розгляду справи у суді виникають складнощі при кваліфікації злочинів, відмежування бандитизму від суміжних складів злочинів. На підтвердження вище наведеного, данні, які були мені наданні в Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю в Рівненській області, свідчать про те, що за останній рік в Рівненській області не було порушено жодної кримінальної справи за статтею 257 КК (Бандитизм). А за офіційною статистикою Міністерства внутрішніх справ України за 2006-2007 роки, загалом по Україні було розкрито у 2006 році - 17, а у 2007 році - 27 кримінальних справ за статтею 257 КК (Бандитизм). [6]

1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ БАНДИТИЗМУ

Стаття 257 Кримінального кодексу України: організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваною нею нападі.

Крім ст. 257, Кримінальний кодекс України містить декілька інших об’єктивно схожі за своїм кримінально-правовим змістом статті, що також регулюють питання відповідальності за створення і участь у визначених організаціях, групах, формуваннях. Це призводить до конкретизації змісту статті стосовно регулювання бандитизму, більш чіткого відокремлення бандитських нападів з сукупності подібних до них злочинів таких, як п. 4 ст. 258 – Створення терористичної групи, ст. 255 – Створення злочинної організації, ст. 260 – Створення не передбачених законом воєнізованих та збройних формувань.

Постанова Пленум Верховного Суду України за № 13 від 23 грудня 2005 року „Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями”, дає наступне визначення у п.17 - „Бандою необхідно визнавати озброєну організовану групу або злочинну організацію, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної, довготривалої підготовки. Банду слід вважати створеною з моменту досягнення її учасниками згоди щодо вчинення першого нападу за наявності планів, щодо подальшої спільної злочинної діяльності такого ж характеру та за умови, що об'єднання набуло всіх обов'язкових ознак банди. При цьому не має значення, передувала створенню банди стадія існування об'єднання як організованої групи або злочинної організації чи банда одразу була створена як така.Якщо перший, а також наступні злочини були вчинені до набут

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать