Докази та доказування у цивільному процесі

План

Вступ

1. Визначення понять "докази" і "доказування"

2. Класифікація доказів

3. Засоби доказування

4. Стадії процесу доказування

5. Суб’єкти доказування

6. Оцінка доказів

Висновки

Література

Вступ

Будь-який цивільний процес базується на процесі доказування та доведення, що неодмінно позначається на остаточному результаті - рішенні суду. Правильно і юридично грамотно довести права у суді можуть лише фахівці, а принцип змагальності передбачає посилення конкуренції серед юристів. Отже, переваги у реальному процесі матимуть найбільш юридично обізнані фахівці, які знають краще процес доведення і швидше орієнтуються в його тонкощах. Тому ця курсова робота спрямована сприяти особистому підвищенню знань і навиків у цивільному судочинстві.

Докази і доказування у цивільному судочинстві є необхідним інститутом для обґрунтованого і законного рішення суду. Питання пов’язане з доказами і доказуванням стає у центрі усього цивільного процесу, адже в ньому вирішаються спірні правовідносини, або факти, які мають юридичне значення. Тобто суд не повинен займатися переливанням з пустого у порожне, а здійснювати реальну діяльність, яка приноситиме результат. Цей результат можливий лише за всесторонньо та законно вивченими фактами по справі, які підтверджуються доказами. Тому питання доказів і доказування у цивільному судочинстві є дуже актуальним питання і залишатиметься таким завжди, бо способи доказування змінюються з досягненнями науки та техніки. Ще століття назад, неможливі були докази аудіовізуального типу. Крім того суспільство вступило в еру інформаційних технологій, які також стають доказами: магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи (ч.2 ст.65 ЦПК України).

Курсова робота спрямована на вивчення питання щодо доказів та доказування у цивільному процесі. З плану видно, що роботу побудовано з трьох основних питань: визначення понять "докази" і "доказування", суб’єкти доказування, оцінка доказів.

Почнемо з визначення понять "докази" та "доказування". Бо, насамперед, до дискутування та встановлення істини по справі треба визначитися із предметом дискусії для того, щоб мова йшла про один і той самий об’єкт.

Мета курсової роботи - ознайомитися з науковими працями щодо обраної теми та з’ясувати для себе основні поняття, проблеми та перспективи інституту доказування та доказів у цивільному процесі.

Джерелами при написанні курсової роботи стали праці науковців-правознавців, законодавство України, узагальнення судової практики, міжнародні акти, а також деякі зразки процесуальних документів.

1. Визначення понять "докази" і "доказування"

У сучасній юридичній літературі виділяють і відмежовують поняття доказування та докази. Такої концепції дотримується більшість учених, які займаються проблемами цивільного судочинства. Але деякі автори загальним аспектом визначають власне докази, а похідним - процес доказування і засоби доказування, що відповідає назві гл.5 Цивільного процесуального кодексу "Докази". Інші автори надають переваги саме процесу доказування як загальному міжгалузевому інституту. Деякі автори говорять про те, що існує обов'язок збирання процесуального матеріалу та необхідних для вирішення цивільної справи доказів, хоча не розкривають поняття "процесуальний матеріал". Тобто єдиної понятійної бази протягом тривалого часу дослідження цього питання ще не склалось.

Тому, першою чергою, доцільно зосередити увагу на визначенні основних понять процес доказування та докази.

Одним із основоположників цивільного процесу Є.В. Васьковським доказування в процесуальному значенні визначається як встановлення правильності тверджень сторін перед компетентним судом у передбаченій законом формі. В цьому визначенні бракує таких основних ознак процесу доказування як: предмет, зміст та суб'єкти. Крім того, таке визначення не враховує, що в цивільному процесі можуть брати участь не лише сторони, а й заявники і заінтересовані особи, твердження яких також можуть перевірятись судом. Тому таке визначення може розцінюватись лише як загальне.

Цікавим є визначення процесу доказування через докази, запропоноване М.С. Шакарян: "Доказування - діяльність, спрямована на встановлення обставин справи за допомогою судових доказів". Хоча термін судові докази не конкретизує останні, а, навпаки, сам потребує додаткового тлумачення. Але в цьому визначенні, на відміну від інших пропонується зв'язати процес доказування і поняття "докази" як його необхідний складовий елемент. Тобто сам корінь слова "доказування" свідчить про нерозривний зв'язок доказу з процесом доказування, який слід використовувати для розмежування понять "доказування" і"доведення".

М.Й. Штефан так визначив характерні особливості процесу доказування:

а) доказуванням буде процесуальна і розумова діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування