Гарантії прав і свобод та конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні

ГАРАНТІЇ ПРАВ І СВОБОД ТА КОНСТИТУЦІЙНІ ОБОВ’ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ

Одесса – 2011

Вступ

Права і свободи людини і громадянина є найвищою соціальною цінністю, найважливішим об'єктом конституційно-правового регулювання. Під конституційними правами і свободами людини і громадянина прийнято розуміти гарантовану Конституцією та державою міру можливої поведінки або діяльності особи (колективу осіб) з метою задоволення своїх потреб та інтересів у політичній, економічній, соціальній, культурній (духовній) та інших сферах суспільного життя. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Вона відповідає перед людиною за свою діяльність. Утворення і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).

Відтак метою сучасного розвитку українського суспільства є утвердження прав людини і громадянина, забезпечення умов для їх повної реалізації. Однак декларація прав без гарантії їх забезпечення веде до негативних соціально-політичних наслідків, зниження авторитету влади, до зростання недовіри до політики держави, породжуючи правовий нігілізм та різні форми девіантної поведінки. Останнім часом в Україні виникли несприятливі для особистості тенденції, що істотно ослаблюють її реальний статус у суспільстві, соціальну і правову захищеність. Деформація суспільної правосвідомості як результат тривалої ідеологічної обробки, яка здійснювалася тоталітарною державою, створила атмосферу невпевненості індивіда у своїй захищеності. Тому дослідження проблеми забезпечення, реалізації, охорони і захисту прав і свобод людини й громадянина на сучасному етапі державного будівництва набуває особливого значення, що і зумовлює актуальність теми дослідж ення. Права людини і громадянина мають особливу значимість у житті суспільства ще і тому, що вони сприяють комунікації між індивідами і соціальними групами, між особистістю і державою. Нерозуміння цього унеможливлює адекватну оцінку всієї системи складних політичних, соціальних, економічних, міжнародних відносин, не сприяє звільненню людини від надмірної залежності від держави. Права людини і громадянина є визначальним чинником статусу людини в суспільстві й цивілізованої діяльності людей, задоволення їх потреб і інтересів. Реалізація конституційних прав і свобод людини й громадянина неможлива без ефективної організаційно-виконавчої діяльності державних органів і посадових осіб. Усе це актуалізує необхідність глибокого всебічного дослідження проблеми прав людини і громадянина в Україні як необхідної передумови її демократичного розвитку.

Мета даної курсової роботи полягає в тому, щоб з'ясувати поняття, сутність, структуру прав і свобод людини і громадянина з урахуванням сучасних правових підходів.

Об'єктом дослідження є права людини і громадянина, які пов’язані із ступенем утвердження в суспільстві демократичних цінностей та інститутів сучасного громадянського суспільства.

Предметом дослідження виступають характерні риси процесу формування умов для повноцінної реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Методологічна основа дослідження . Основою джерельної бази курсової роботи є законодавство України, що регламентує права людини і громадянина, при аналізі яких застосовувався емпіричний метод. В основу курсової роботи покладено системний метод, який дав змогу розглянути права людини і громадянина як певну цілісність, що складається із сукупності елементів. Інституціональний метод орієнтований на аналіз і вивчення інститутів, за допомогою яких захищаються права людини і громадянина.

1. Ознаки громадянських прав і свобод людини в Україні

Ознаки громадянських прав і свобод людини є тими специфічними рисами які дають змогу відокремити права, котрі ми відносимо до громадянських. За допомогою ознак громадянських прав і свобод їх можна порівнювати з іншими групами основних прав і свобод людини і громадянина, виділяючи спільні та відмінні риси.

К.І. Козлова та О.О. Кутафін специфічні ознаки особистих прав і свобод визначають так: а) вони є за своєю суттю правами людини, тобто кожного, і не пов'язані напряму з належністю до громадян держави і не випливають з неї; б) ці права невідчужувані і належать кожному від народження; в) вони охоплюють такі права і свободи особи, які необхідні для охорони її життя, свободи, гідності як людської особистості та інші природні права, пов'язані з її індивідуальним, приватним життям. Інший російський вчений А.Є. Козлов додає до цих характеристик ознаку особливої значущості особистих (громадянських) прав і свобод, їх найбільшу вразливість порівняно з іншими групами конституційних прав і свобод. Цей перелік ознак є неповним, оскільки лише у найбільш загальних рисах відображає суттєві ознаки даної групи конституційних прав і свобод людини. Невідчужуваність прав і свобод людини є більш значущою та складною конституційно-правовою категорією, яка належить не до ознак, а до принципів конституційних прав і свобод людини та громадянина. Всі ознаки громадянських прав і свобод людини в Україні можна умовно поділити на дві підсистеми (види): загальні та спеціальні. Як одна з груп конституційних прав і свобод індивіда, вони мають загальні ознаки, властиві всім основним правам і свободам людини і громадянина.

По-перше, громадянські права і свободи людини є фундаментальними правами і свободами. Вони не ли