Характеристика процесуального порядку повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду справи суддею

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НЕПОВНОТА ТА НЕПРАВИЛЬНІСТЬ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА ЯК ПІДСТАВА ПОВЕРНЕННЯ СПРАВИ НА ДОДАТКОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

РОЗДІЛ 2. ІНШІ ПІДСТАВИ ПОВЕРНЕННЯ СПРАВИ НА ДОДАТКОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПОВЕРНЕННЯ СПРАВИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми. Інститут додаткового розслідування при поверненні справ на дослідування на стадії попереднього розгляду справи суддею широко використовується в сучасній судовій практиці. Однак питання щодо його досконалості та й взагалі потрібності викликає безліч суперечок серед науковців. Це є одна з найболючіших, теоретично необґрунтованих проблем кримінального процесу, яка зумовлена необхідністю здійснення якісного переходу на більш високий рівень ефективностідосудового слідства таправосуддя в цілому, що безперечно, потребує нових підходів у питанні забезпечення всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи у кримінальному судочинстві.

Повернення судом справ на додаткове розслідування не відповідає іншим нормам процесуального законодавства, завданням розкриття злочину, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону, а навпаки спонукає до тяганини та безвідповідальності. Вбачається, що повністю відмовитися від цього інституту в кримінальному процесі на даний час неможливо, проте він, як безперечно застарілий, вимагає суттєвих змін.

Тому дослідження питань, пов’язаних з підставами повернення справи суддею на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду кримінальної справи є необхідниим в кримінально-процесуальній науці та повинно бути предметом глибокого, всебічного наукового вивчення.

Об’єктом дослідження є норми кримінально-процесуального законодавства та комплекс правовідносин, які виникають між суб’єктами кримінально-процесуальної діяльності в процесі реалізації правових норм, що регламентують підстави та порядок повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду справи суддею.

Предмет дослідження - теоретичні основи кримінального судочинства України, практика правозастосування й доктринальні положення, що стосуються підстав та порядку повернення справи на додаткове розслідування.

Метою роботи є комплексний теоретичний аналіз проблемних питань, які пов’язані з підставами повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду справи суддею .

Відповідно до цього були поставлені конкретні завдання:

- проаналізувати підстави повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду справи суддею;

- дати харктеристику процесуального порядку повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду справи суддею.

Нормативною базою є Кримінально-процесуальний кодекс України, Конституція України, закони України, постанови Пленуму Верховного Суду України, а також інша нормативна, навчальна, монографічна та довідкова література.

Джерельна база роботи ґрунтується на дослідженнях відомих українських вчених В.Д. Бринцева, Л.Є.Владімирова, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, В.П. Мікуліна, О.Р. Михайлишина, В.Т. Маляренка, С.В. Нечипорук, В.О. Попелюшка та ін.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що ця робота є цілісним дослідженням з питань повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду справи суддею. Ґрунтовно розглянуто основні підстави та процесуальний порядок повернення справи.

При розробці даної теми для всебічного та об’єктивного її розкриття і висвітлення були використані такі методи дослідження: діалектичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-структурний методи, а також метод аналізу та синтезу.

Підґрунтям дослідження виступає діалектичний метод пізнання, відповідно до якого проблеми, що вирішуються в роботі, розглядаються в єдності їх соціального змісту та правової форми. Застосування порівняльно-правового методу дозволило проаналізувати повернення справи на додаткове розслідування в Україні у порівнянні з іноземними правовими аналогами. Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності й обґрунтованості суджень були дотримані при формулюванні висновків дослідження.

Практична значимість дослідження в тому, що нагромаджений фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані під час читання курсів з «Кримінального процесу».

Структура даного наукового дослідження відповідає меті й основним завданням. Вона складається з вступу та трьох взаємопов’язаних розділів (Розділ І. «Неповнота та неправильність досудового слідства як підстава повернення справи на додаткове розслідування»; Розділ ІІ. «Інші підстави повернення справи на додаткове розслідування», Розділ ІІІ «Процесуальний порядок повернення справи»). Також, наукова робота містить висновки та список використаних джерел.

У вступі зазначається актуальність даної теми, її мета, завдання, предмет, об’єкт, методи дослідження, практичне значення цього дослідження. Перший розділ «Неповнота та неправильність досудового слідства як підстава повернення справи на додаткове розслідування», містить інформацію про порушення вимог кримінально-процесцального законодавства, недотримання правил щодо порушення кримінальної справи - дізнанням або досудовим слідством, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Проводиться детальний ан

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать