Обвинувальний висновок

ПЛАН

Вступ

1. Підстави та форми закінчення досудового слідства.

2. Поняття та основні риси обвинувального висновку.

- Значення обвинувального висновку в кримінальному процесі;

- Структура обвинувального висновку;

- Підготовка до складання обвинувального висновку;

3. Складання обвинувального висновку та направлення справи до суду.

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Обвинувальний висновок являє собою унікальний юридичний документ, в якому дається офіційна оцінка дій обвинуваченого та здійснюється публічний аналіз зібраних у справі доказів, публічно визначаються юридичне значимі елементи об'єктивної істини, встановленої у справі. Він є найважливішим гарантом захисту прав і законних інтересів обвинуваченого та всіх інших учасників процесу, гарантом правосуддя, слугує юридичним фактом, суттєво розвиваючим процесуальні правовідносини.

Обвинувальний висновок має важливе юридичне значення. Він визначає межі судового розгляду, як у відношенні осіб, так і у відношенні предмета обвинувачення. Цей процесуальний документ дозволяє обвинувачуваному вчасно підготуватися до участі в судовому розгляді. Його значення ще полягає і в тому, що він систематизує всі матеріали досудового розслідування, дозволяє вести судове розслідування у визначеному напрямку. Оголошуваний на початку судового розгляду обвинувальний висновок дозволяє складові суду, учасникам процесу, а також особам, що присутні у судовому засіданні, сконцентрувати увагу на обставинах, які мають значення для правильного розгляду справи.

Судовий розгляд у кримінальній справі здійснюється тільки в рамках обвинувачення, а суд не може вийти за рамки обвинувального висновку та своїм рішенням погіршити стан обвинуваченого.

Діяльність слідчого, по конкретній кримінальній справі, в більшості випадків завершується саме складанням обвинувального висновку. У цьому процесуальному акті формулюються сутність справи й обвинувачення, висновок слідчого про винність обвинувачуваного й необхідності передачі його судові.

Визнавши, що зібрані у справі докази дають підстави для висновків про всебічне, повне і об”єктивне дослідження всіх обставин, які належать до предмета доказування у кримінальній справі, а сукупність зібраних доказів неспростовно підтверджує факт вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину , і пересвідчившись у відсутності підстав для закриття справи, слідчий приймає рішення про складання обвинувального висновку та направлення його до суду.

1 Підстави, форми та процесуальний порядок закінчення досудового слідства

Досудове слідство можна вважати закінченим лише тоді, коли його завдання виконано. Для цього слідчий чи орган дізнання повинен всебічно, повно й об'єктивно у встанов­леному законом порядку дослідити всі обставини, що скла­дають предмет доказування у кримінальній справі. Пору­шення цієї вимоги ст. 22 КПК тягне за собою повернення справи на додаткове розслідування прокурором, а за не­можливості усунення неповноти або неправильності роз­слідування в судовому засіданні — також судом (статті 246 і 281 КПК),

Оцінка зібраних у справі доказів слідчим чи особою, що проводить дізнання, має визначити, яке саме підсум­кове рішення слід прийняти.

Відповідно до ст. 212 КПК досудове слідство закінчуєть­ся винесенням слідчим одного з трьох можливих рішень:

1) обвинувального висновку з направленням справи для попереднього розгляду її суддею;

2) постанови про закриття кримінальної справи;

3) постанови про направлення справи до суду для вирі­шення питання про застосування примусових заходів ме­дичного характеру.

Слідчий закінчує досудове слідство кримінальної спра­ви складанням обвинувального висновку тоді, коли він дослідив всі обставини справи, зібрав докази, що переко­нують його у винності обвинуваченого у вчиненні злочину і пересвідчився у відсутності обставин, що виключають провадження у справі (ст. 6 КПК).

Визнавши досудове слідство у справі, що підлягає на­правленню для попереднього розгляду справи суддею, за­кінченим, слідчий, перш ніж скласти обвинувальний вис­новок, зобов'язаний виконати такі процесуальні дії:

а) повідомити про закінчення досудового слідства учас­никам процесу;

б) роз'яснити їм право на ознайомлення з усіма матері­алами справи;

в) ознайомити їх з матеріалами, якщо вони побажають скористатися цим правом;

г) вислухати і розв'язати клопотання, заявлені учасни­ками процесу після ознайомлення з матеріалами справи.

Слідчий насамперед має виконати вимоги статей 217 і 218 КПК. Спочатку він повідомляє (письмово) про закін­чення досудового слідства потерпілому і його представни­кові, цивільному позивачу і цивільному відповідачу або їх представникам і роз'яснює їм право ознайомитися з матеріалами справи.

У разі надходження від цих осіб усного або письмового клопотання про ознайомлення їх з матеріалами справи слідчий зобов'язаний надати їм таку можливість. Цивіль­ний відповідач або його представник можуть ознайомити­ся з матеріалами, що стосуються цивільного позову. Під час ознайомлення з матеріалами справи ці особи мають право робити виписки зі справи і заявляти клопотання про доповнення досудового слідства, які слідчий повинен розглянути в тридобовий строк і задовольнити їх своєю постановою, якщо обставини, про встановлення яких за­явлено клопотання,омогою захисника, а також може за

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать