Укладання шлюбу та створення сім ї

План

Вступ

I Поняття сім’ї та шлюбу за законодавством України

II Укладання шлюбу

III Шлюбний договір

IV Розлучення

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Мабуть коли по життю ми зустрічаємося з поняттям „шлюб” то на думку спадає лише біле весільне плаття, рицар-чоловік у смокінгу, клятви в вічному коханні біля олтаря та лімузин напрокат. Та якщо ознайомитись детальніше із одним з підпунктів „книги життя” ми відкриваємо для себе багато нового і цікавого, того, що раніше було не відомо і ховалося під не яскравими обгортками цікавих книг.

З часом усе змінюється. Змінюються умови людського існування. Змінюємося ми та змінюються відношення людей один до одного. Виникає держава і право. Примітивний рівень існування зазнав прогресу. Люди зрозуміли, що бути самому дуже складно в сурові часи. Шлюб поступово вливається в суспільне життя, як одна з умов існування людини і держави в цілому. Та чим більше розглядати шлюбні відносини та загалом сімейне право тим більше незнайомих фактів можна дізнатися.

Розкриваючи горизонти свого пізнання, важливо розглянути не лише сімейне право нашої держави. Не мало важливої та цікавої інформації можна знайти розглядаючи закони Сімейного Кодексу та положення про шлюб та сім’ю інших країн світу. Наприклад, цікавим фактом є те, що в Афінах, навіть в наші часи, збереглося таке ставлення до жінки, що свою думку афінянка повинна тримати за язиком і не мала права виказати навіть при виборі чоловіка, одруженні з ним або при розлученні.

Та насправді цікаві факти, закони та звичаї, що стосуються подружнього життя, приховані в історії. Прикладом може послужити те, що у часи племінного устрою шлюби укладалися лише на користь плем’я. Допускалися також шлюби між кровними родичами, тобто братами і сестрами, батьками і дітьми.

Перегортаючи сторінки книг, журналів та газет, на мою думку спало те, що більшість шлюбів в наші часи укладаються за розрахунками ніж через велике і щире кохання, а одиниці шлюбів через нестримний потік любові швидко розривається, неначе ті почуття, що „примусили” укласти шлюб упали в прірву буденного життя. Люди, які уклали шлюб віддаючись почуттям забувають про здоровий глузд, який, на мою думку, і є золотою серединою в шлюбних відносинах.

Мені здається, що перед тим, як відповісти „так” на найскладніше і найромантичніше одночасно питання свого коханого чоловіка, і зробити рішучий крок на зустріч сімейному життю, потрібно зважити усі „+” та „-”, усі позитивні та негативні наслідки спільного проживання та звичайно прислухатися до свого серця, яке завжди каже правду. Саме такі „за” і „проти” шлюбів, та умови їх укладання і, як це не печально, розірвання, я й намагалась розкрити у своїй курсовій роботі. Звичайно не забувши про усі важливі деталі укладання шлюбу та шлюбний договір, який з одного боку неромантичний та меркантильний, а з іншого боку надійний та практичний. Спираючись на таку літературу, як Сімейний Кодекс України від 10.01.2002, Кодексом про Шлюб та Сім’ю, Конституцію України, іншу літературу, таку як книжки з правознавства, газети, журнальні статті та статистику я з впевненість можу сказати, що цю курсову роботу варто прочитати!

Поняття та ознаки шлюбу

Для періоду, коли людина тільки почала відокремлюватися від природи і ще нічого не виробляла, а лише брала собі готові продукти матеріального світу, характерними були невпорядковані статеві зносини, тобто кожна жінка належала кожному чоловікові, як і кожний чоловік — кожній жінці. Це племінний період. Шлюбні стосунки будуються без розбору рідні, без врахування ступеня спорідненості. Допускалися шлюби між батьками і дітьми, між братами і сестрами. Тобто не існувало такого поняття як шлюб чи сім'я, а було лише плем'я, як неділима ячейка.

З цього первісного стану виникли дві форми групового шлюбу:

1. Кровноспоріднена сім'я.

2. Сім'я пуналуа — екзогамна.

Кровноспоріднена сім'я — перший ступінь розвитку сім'ї. В цій формі групового шлюбу споріднена група (орда, селище) поділялася на різні шари поколінь. Шлюбні зв'язки будуються лише в межах одного поколыння, а між членами різних поколінь шлюбні стосунки були заборонені. Отже, всі брати і сестри, рідні й бокового споріднення — без обмеження живуть разом. Шлюбні зв'язки тут будуються між братами і сестрами. Прикладом країни в якій був обичай заключати такі шлюби, є Афіни. Шлюб між близькими родичами для цієї країни було звичайним явищем. Історик Непот розповідає, наприклад, про афінського політичного діяча, який був одружений на своїй єдинокровній сестрі. Укладаючи цей шлюб, він скоріше підкорявся обряду ніж коханню. Та єдиною умовою таких шлюбів було тим, що у афінян дозволялося брати за дружину сестер від одного і тогож батька, та від різних матерій.[1]

Згодом, коли було заборонено шлюбні зв'язки між членами одного родового шару, виникла родина пуналуа.

Пуналуа — це вже другий ступінь розвитку сім'ї, коли не можуть бути в подружньому зв'язку не тільки батьки та діти, але й брати і сестри.

На мові мешканців Гавайських островів пуналуа означає «подружній товариш» — так називають чоловіків, що мають спільних жінок, і жінок, що мають спільних чоловіків. Коло шлюбних зв'язків ще більш обмежується. При цій формі сім'ї все ще невідомо, хто є батьком дитини, але відомо, хто її мати. Якщо вона і називає всіх дітей спільної сім'ї своїми