Процес становлення та розвитку політичної культури молоді в умовах демократизації українського суспільства

План

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти дослідження політичної культури молоді

1.1. Поняття «молодь» — об'єкт культурологічних досліджень

1.2. Особливості формування політичного менталітету

1.3.Політична культура як предмет культурологічного дослідження

1.4.Молодь як суб’єкт культурологічного аналізу в контексті процесів демократизації суспільства

1.5.Чинники, які впливають на формування політичної культури молоді

Розділ 2. Процес формування політичної культури в української молоді

2.1.Сутність та особливості політичної соціалізації української молоді

2.2.Особливості політичної культури сучасної української молоді

2.3.Громадянська освіта та виховання у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу

2.4.Форми політичної участі молоді в Україні та їх вплив на демократичний політичний процес

Висновки

Список використаної літературиРозділ 1. Теоретико-методологічні аспекти дослідження політичної культури молоді

1.4 Молодь як суб’єкт культурологічного аналізу в контексті процесів демократизації суспільства

Значення молоді у поступальному розвитку людської спільноти важко переоцінити. За будь-яких часів, ледве людство стало усвідомлювати себе творцем власного буття, його найкращі сподівання неодмінно пов’язувалися з молоддю, прийдешніми поколіннями.

Не є у цьому виключенням і наше сьогодення, коли не можна не рахуватися з молоддю, з її потенціалом, ідеалами, інтересами, сподіваннями, з її радикалізмом і нетерпимістю до всього оманливого і хибного, з її відвертістю та прямотою. В цілому проблеми молоді в українському суспільстві мають три тісно пов’язані аспекти:

що суспільство може дати молоді? Йдеться не лише про певні пільги, а й про умови розвитку, становлення, соціалізації, формування активної життєвої позиції молоді;

що сама молодь може і повинна дати суспільству? Йдеться про активну діяльність молоді в усіх сферах державотворення;

як найповніше, найефективніше використати молодіжний потенціал? Тут все залежить від дій конкретних суб’єктів молодіжної політики: держави, політичних партій, об’єднань тощо. [19, 81]

Радикальні політичні та соціальні зміни, структурна перебудова економіки України супроводжуються процесом формування сучасного громадянина. З огляду на вік, фізичні потенції і кондиції, духовні сили, нереалізовані можливості тощо — молодь є найперспективнішою частиною суспільства. Молодіжне середовище — це лабораторія, яка виробляє та апробовує невідомі раніше цінності, відносини, моделі поведінки, культурні норми та зразки. Вступ у життя сучасної української молоді супроводжується динамічними та неординарними процесами зміни не лише політичної системи або економічних механізмів господарювання, — вражаючою є зміна системи духовних, моральних цінностей, ідеалів та орієнтирів.

Молодь України нині знаходиться на етапі зміни ідейних, моральних орієнтирів. Вона надто складно й досить повільно визначає свої позиції як у політичній, так і в інших сферах життя і, відтак, у суспільстві певною мірою порушена природна спадкоємність поколінь загалом. На жаль, далеко не всі, від кого залежить доля молодих людей в Україні, це визнають і розуміють.

Багато національних політичних культур містять в собі більш-менш автономні структуровані утворення, які називають субкультурами. Під політичною субкультурою розуміється сукупність політичних орієнтацій, моделей політичної поведінки, характерних для певних груп, які значно відрізняються від тих, що домінують у суспільстві. Кожна політична субкультура включає в себе і те загальне, що характеризує домінуючу в суспільстві політичну культуру, і те специфічне, що відрізняє дану субкультуру.

Щодо специфіки сучасної української молодіжної субкультури, то вона має наступні риси:

соціальна та економічна активність і мобільність значної частини молоді, постійні пошуки нових видів, форм діяльності, прагнення до самостійності і набуття власного досвіду, активні пошуки свого місця в житті;

бажання вчитися, набувати професії та кваліфікації, що дає можливість впевнено почуватися в житті, саморозвиватися і самореалізовуватися;

формування установок індивідуальних схем виживання (установок вирішувати свої питання особистою позицією та особистою активністю);

суб’єктивна розмитість, невизначеність орієнтирів, ідеалів молодих людей;

соціально-політична відчуженість (виявляється в апатії, у відсутності політичних переконань, в позиції «стороннього спостерігача», в мінімальному виявленні політичних установок та протилежному факті — політизації окремих груп молоді, що набуває рис політичного та національного екстремізму), міжгенераційне відчуження (неприйняття «батьківських» цінностей, включаючи історію власної держави), культурне відчуження (агресія субкультур — відрив частини молодого покоління від культурної спадщини нації);

розважально-рекреативна спрямованість вільного часу; домінування споживацьких орієнтацій в соціокультурному та евристичному аспектах над креативними; поверхневе закріплення культурної інформації в свідомості молоді;

низький рівень індивідуалізації та розпізнання культурних цінностей, який пов’язується з груповими стереотипами та ієрархією цінностей в неформальній групі спілкування;

недостатній рівень національної самоідентифікації, що сприяє легкому засвоєн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать