Національно-культурні товариства угорців Закарпаття

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ СУСПІЛЬНИХ НАУК

Кафедра політології

КУРСОВА РОБОТА З ТЕМИ:

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ТОВАРИСТВА УГОРЦІВ ЗАКАРПАТТЯ

Виконала:

студентка ІІІ курсу

денного відділення

Горват Дарина

Науковий керівник:

канд.. іст. наук

доц. Зан Михайло Петрович

Ужгород – 2009

ВСТУП

Україна, а особливо Закарпаття, є територією з поліетнічною структурою населення. Це зумовлено низкою історичних, етнокультурних, економічних та геополітичних чинників. Подальша побудова мирного поліетнічного суспільства потребує комплексного наукового дослідження поєднання процесу етнічної самоідентифікації і формування сучасної нації у розумінні її як громадянського співтовариства. Значне місце у цьому процесі посідають громадські національно-культурні організації.

Етапними з погляду зростання національно-культурних товариств не лише кількісно, а й підвищення рівня їхнього авторитету в суспільстві стали перші роки після проголошення незалежності України. Вирішальним фактором, який сприяв створенню національно-культурних товариств, стало ухвалення у 1991 році Декларації прав національностей України і Закону України «Про національні меншини в Україні» 1992 р..

Унікальність, відмінність угорців Закарпаття від інших національних меншин полягає передусім у тому, що ця спільнота є чи не найдавнішою національною меншиною України і, напевно, єдиною з досвідом «практикуючої» європейської меншини ще з дорадянських часів. Адже предки сучасних закарпатських угорців стали національною меншиною в результаті утворення низки незалежних держав на руїнах Австро-Угорської імперії відповідно до рішень Версальської мирної конференції.

Угорська спільнота, маючи усі правові та морально-етичні підстави, претендує на власну історичну спадщину, на розвиток своєї культури, дуже важливим елементом для її збереження є національно-культурні товариства. Діяльність національно-культурних товариств активно направлена на збереження та розвиток культурної спадщини угорців Закарпаття, товариства працюють над вирішенням завдань збереження етнічної самосвідомості, поверненням громадам культових споруд, їхньою реставрацією, будівництвом нових храмів, відкриттям національних шкіл, створення радіо та телепрограм, присвячених життю етнічних громад, історії угорців на українських землях, їх національним традиціям, заснуванням силами національно-культурних товариств або за їхньою ініціативою аматорських і професійних творчих колективів, проведенню різних культурних заходів – фестивалів, святкувань національних дат тощо.

Ступінь вивченості теми. Українська історична наука досить продуктивно досліджувала проблеми історії Угорщини та розвиток українсько-угорських відносин. Питанням про історичну, політичну та культурну спадщину угорці в Україні присвятили свої роботи такі вчені як, Ф.Шевченко (збірник наукових статей за його редакцією – «Українсько-угорські історичні зв’язки»), у якому аналізується період від ХVІІІ ст. до 1963 р. Цілу школу істориків-гунґарологів створив професор Ужгородського державного університету І. Гранчак. Важливою є робота «Українська РСР у радянсько-угорському співробітництві (1945–1970 рр.)». Інтерес для нашого дослідження представляє монографія Д. Ткача «Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій». В цій монографії на основі фактологічного, наукового матеріалу досліджуються політичні трансформації в Угорщині наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть. Особливий інтерес для нашого дослідження представляє собою розділ 5.4 «Угорська національна меншина в Україні та українська в Угорщині: порівняльний аналіз становища та соціальної ролі».

Зокрема питанням щодо спільноти угорців на Закарпатті, присвятили свої наукові праці такі провідні науковці, як М. Зан, який займається дослідженням етнічних процесів на Закарпатті, і є автором статей, присвячених проблемам нацменшин краю. Зокрема це стаття: «Угорці Закарпаття (епізод етнополітичних процесів поч.. 90-хх рр. ХХ ст.), в якій докладно висвітлено питання становлення національної самосвідомості угорців Закарпаття у пострадянські часи.

Не менший інтерес для нашої роботи представляють собою етнологічні праці доктора історичних наук, професора УжНУ Михайла Тиводара. Він - відомий фахівець з етнічних питань на Закарпатті, автор єдиного в Україні підручника «Етнологія».

Цікавими є також дослідження науковців УжНУ Миговича І.І. та Макари М.П. «Закарпатський соціум: етнологічний аспект», у цьому посібнику розглянуті історія, сучасний стан та тенденції етнонаціонального розвитку Закарпаття. Значна увага приділена актуальним питання соціальної адаптації найпоширеніших національних меншин краю і забезпеченню їх прав та культурних потреб.

Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що, аналізуючи дослідження і публікації, у яких започатковано розв’язання даної проблеми, можна стверджувати, що національно-культурні товариства угорців на Закарпатті досі ще не стали предметом окремого дослідження. Взагалі ж дослідження вітчизняних етнологів можна згрупувати за такими напрямами: теоретико-методологічні та правові засади етнонаціональної політики України, правове становище національних меншин в Україні, історіографія. Цілком природно, що в цих дослідженнях автори приді