Розвиток психомоторики у дітей молодшого шкільного віку з порушенням мовлення

Міністерство освіти та науки України

Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка

Курсова робота

РОЗВИТОК ПСИХОМОТОРИКИ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ

студентки

групи

Науковий керівник:

Полтава

План

Вступ

Розділ І. Теоретичні аспекти психомоторики

1.1 Значення рухової діяльності у житті людини

1.2 Особливості формування психомоторних здібностей у дітей молодшого шкільного віку

1.3 Психомоторні аспекти навчання та виховання дітей молодшого шкільного віку

Розділ ІІ. Взаємозв’язок психомоторики та мовлення

2.1 Фізіологічні механізми мовної діяльності

2.2 Психомоторика як засіб розвитку мовлення у дітей молодшого шкільного віку

Висновок

Перелік використаних джерел

Вступ

Без особливого підходу залізо іржавіє,

не знаходячи застосування, стояча вода

на холоді замерзає, а розум людини - чахне.

Леонардо да Вінчі

У ХХІ столітті Національна доктрина освіти в Україні має забезпечити підготовку людей високої культури, кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні і впровадженні новітніх наукових та інформаційних технологій. Останнє можливе лише за умови індивідуального підходу до кожної дитини. Використання засобів розвитку психомоторики у навчально-виховному процесі являє собою засіб, що дозволяє за рахунок організації освітнього процесу більш повно враховувати схильності й здібності учнів, створювати умови для навчання школярів відповідно їх можливостей.

Початок теоретичного рівня розробки наукових знань про психомоторику учнів у навчанні пов'язаний із великим педагогом, одним з основоположників педагогічної науки і рідної школи, К.Д. Ушинським. Я.А. Коменський дав уперше обґрунтування загальнокласній роботі на уроці в поєднанні з індивідуальними психомоторними здібностями. Значний внесок у розробку питань розвитку особи, урахування закономірностей психомоторного розвитку дитини в навчанні й вихованні внесли такі педагоги, як В.Г. Бєлінській, М.Г. Чернишевський, М.О. Добролюбов, Х.Д. Алчевська, П.Д. Юркевич, М.Л. Толстой, М.Ф. Бунаков, В.П. Бехтеров. Прогресивні педагоги минулого такий підхід розглядають його як засіб|кошт| просування кожного учня до нових рівнів розвитку.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки у нашій країні однією з найбільш актуальних являється проблема використання засобів розвитку психомоторних здібностей для ефективності педагогічної роботи з учнями. Тому вивчення особливостей психомоторики учнів є важливим напрямом педагогічного дослідження.

Вказані вище обставини і зумовили вибір теми нашої науково-дослідної роботи: „Розвиток психомоторики у дітей молодшого шкільного віку з порушенням мовлення".

Об’єкт: Теорія та практика реалізації проблеми розвитку психомоторних здібностей дітей в навчально-виховному процесі.

Предмет: Розвиток психомоторики у дітей молодшого шкільного віку з порушеннями мовлення в сучасних вітчизняних закладах освіти.

Мета: На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури узагальнити сутність психомоторного розвитку в організації педагогічного процесу.

Завдання:

1. З’ясувати значення рухової діяльності у житті людини.

2. Охарактеризувати особливості формування психомоторних здібностей у дітей молодшого шкільного віку.

3. Визначити психомоторні аспекти навчання та виховання дітей молодшого шкільного віку.

4. Висвітлити фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.

5. Виявити особливість психомоторики, як засобу розвитку мовлення у дітей молодшого шкільного віку.

Досягнення поставленої мети і задань курсової роботи вимагало застосування ряду методів науково-педагогічного дослідження, зокрема: теоретичний аналіз проблеми, шляхом вивчення літературних джерел, педагогічні дослідження, які включають вивчення ефективності застосування засобів розвитку психомоторних здібностей, систематизація і узагальнення передового педагогічного досвіду.

Дана робота має таку структуру: вступ, 2 розділи, висновки, перелік використаної літератури.

Розділ І. Теоретичні аспекти психомоторики

1.1 Значення рухової діяльності у житті людини

Рух тіла срияє єдності

фізичного та духовного.

Тед Ендрюс

Рух - всемогутнє знаряддя людини. Вiн дає можливiсть не тiльки виконувати вдало м’язову роботу. Пластична, координована людина здатна усвідомлювати рух як власний морфологiчний орган. Таким чином особистiсть піднімається на вищий культурний рiвень руху, коли вiн сприймається та усвiдомлюється iз самої митi започаткування. Саме тодi рух стає органом у справжньому розумінні, коли людина настiльки володiє власною психомоторикою, що кожна клітинка її тіла існує на рівні готовності до дії, а мозок, отримуючи сигнали від пропріорецепторів, відкриває шлях до саморозвитку.

Дiя - це ключовий момент життя людини, це збудник її переживань. Для того, щоб навчитися правильно дiяти, ми маємо розібрати елементи, зовнішні та внутрішні, з яких може складатися дiя. Як на ненастроєному піаніно не можна передати усю красу музики Моцарта, так „ненастроєним" тiлом не передати всi тонкощі людських переживань, музики живої душі.

Дiти, у яких роз

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать