Особливості спілкування молодших школярів у шкільному колективі

Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка

Особливості спілкування молодших школярів

у шкільному колективі

Виконала

студентка

факультету

групи

Науковий керівник:

Полтава

План

Вступ

Розділ І. Особливості шкільного колективу молодших школярів

1.1 З історії вивчення взаємовідносин у дитячих колективах

1.2 Особливості взаємовідносин у колективі молодших школярів

Розділ ІІ. Місце процесу спілкування учнів у системі міжособистісної взаємодії

2.1 Характеристика особливостей спілкування молодших школярів у шкільному колективі

2.2 Потреба у спілкуванні як фактор розвитку взаємовідносин у колективі

2.3 Методи розвитку навичок спілкування у дітей молодшого шкільного віку

Висновки

Література

Вступ

Емоційне благополуччя та самопочуття школярів у системі міжособистісних взаємовідносин, які складаються у колективі, залежить не лише від того, скільки однокласників один з одним спілкується, а від того настільки велике це бажання спілкування. Важливим є вивчення структури взаємостосунків у колективі та рівня задоволення учнів процесом спілкування в умовах загальноосвітнього закладу, обумовленого інтересом до емоційного стану класу молодших школярів.

Спілкування являється однією з найважливіших сфер духовної сторони життєдіяльності людини. Зараз потреба в уміннях комунікативності є запорукою гарних стосунків у будь-якому колективі. Вона допомагає уникнути конфліктів та піднімає рівень якості навчально-виховного процесу у школі. Тому уміння будувати комунікативні зв’язки необхідно якомога раніше прививати та розвивати школярам.

Актуальність: На сучасному етапі розвитку педагогічної та психологічної науки в нашій країні однією з найбільш актуальних являється проблема спілкування молодших школярів у шкільному колективі.

Тому вивчення особливостей спілкування молодших школярів у шкільному колективі є важливим напрямом психолого-педагогічного дослідження.

Об’єктом даної роботи є спілкування молодших школярів.

Предметом є особливості спілкування у шкільному колективі.

Мета: теоретично обгрунтувати особливості спілкування молодших школярів у шкільному колективі.

Задачі:

Висвітлити історико-теоретичний аспект взаємовідносин у дитячому колективі.

Висвітлити особливості комунікативних відносин молодших школярів у колективі.

Охарактеризувати зміст та особливості процесу спілкування у шкільному житті першокласників.

Визначити методи розвитку навичок спілкування дітей молодшого шкільного віку.

Розділ І. Особливості шкільного колективу молодших школярів

1.1 З історії вивчення взаємовідносин у дитячих колективах

Зi вступом дитини до школи змiнюється її соцiальна ситуацiя розвитку. Змiна соцiальної ситуації розвитку, що вiдбувається в молодшому шкiльному вiцi, та змiна провiдного типу дiяльностi, на думку Л.С. Виготського, сприяє становлению якiсно нових вiдносин мiж дитиною i колективом класу, мiж дитиною i дорослим, який його навчає.

Певнi вiдносини iз дорослими й ровесниками формуються на основi того, як учень навчається, виконує класнi доручення, поводиться в сiм’ї, з дорослими, однолiтками, виявляє або не виявляє готовнiсть виконувати доручення інших людей. Отже, соцiальна ситуацiя дитини залежить вiд рiвня задоволення соцiальних потреб школяра, якi реалiзуються в межах взаємодiї „вчитель - учень" i “учень - учень". Це об’єктивне становище дитини суб’єктивно й адекватно чи менш адекватно проявляється в настрої домiнуючих переживань, емоцiйному ставленнi до школи і навчального процесу.

П.М. Якобсон зазначає, що школа для молодшого школяра спричиняє дуже багато нових видiв переживань, яких не було в дошкiльному віці. Це, зокрема, переживання повязані з перебуванням в учнівській групі, спілкування з ровесниками, учителем, оцiнка якого, похвала чи зауваження є дуже значущими для учня в такий період.

Вивчення взаємостосунків й спілкування всередині дитячих групп являється традиційним у вітчизняній та зарубіжній соціально-психологічній та педагогічній думці, та як наслідок літературі.

Перші згадки про певний тип взаємовідносин, які складаються між дітьми у класі можна помітити ще у літературі ХІХ століття. Вже Л.М. Толстой писав про таке явище як „дух школи". Тепер це соціально-психологічний клімат, атмосфера в середині дитячого колективу та осередку.

Проблема взаємних впливів дітей один на одного знаходить відображення і в роботах інших визначних педагогів початку ХХ століття. Цікаво, що найрозповсюдженішою проблемою на той час було питання лідерства та вожачества.

Педагоги та психологи визначають, що школярі мають значнi резерви у своєму розвитку. У цей перiод вiдбувається активне анатомо-фiзiологiчне дозрiвання органiзму. Після цього створюються умови для здiйснення цiлеспрямованого довiльного планування i виконання програм дiй. Зростає рухливiсть нервових процесiв, спостерiгається бiльша, ніж у дошкiльникiв витривалість у процесi збудження i гальмування, хоча збудження переважають. Зростає функцiональна роль другої сигнальної системи, слово набуває узагальненого значения. Істотно зростає фiзична витривалість дитини, але вона вiдносн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать