Основи організаційної поведінки

Міністерство освіти України

Інститут Післядипломної Освіти

КиївськОГО НАЦІОНАЛЬНОГО Університету

Будівництва І Архітектури

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ»

ТЕМА «ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ»

Студента 2-го курсу групи МО-08-1

Жабровця Павла Володимировича

Науковий керівник:

доц. Погорельцев В.М.

Київ 2010р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Організаційна поведінка як міждисциплінарне дослідження

Розділ 2. Історія становлення організаційної поведінки

2.1 Перший етап досліджень організаційної поведінки: проблема включеності людини в індустріальний розвиток

Школа наукового управління

Класична (адміністративна) школа в управлінні

2.2 Другий етапдосліджень у галузі організаційного поведінки. Хоторнскі експерименти

Школа людських відносин

Школа поведінкових наук

2.3 Третій етап досліджень організаційної поведінки: вивчення проблем навчання, перепідготовки та оцінки персоналу

Школа науки управління (кількісна школа)

Розділ 3. Організаційна поведінка на сучасному етапі і тенденції її розвитку

3.1 Проблемне поле організаційної поведінки на сучасному етапі

3.2 Джерела змін у навколишньому середовищі

3.3 Перспективи розвитку організаційної поведінки

Розділ 4. Прикладні аспекти організаційного поведінки

Висновок

Список літератури

Вступ

В кінці 1950-х рр.. в США виникла криза бізнес-освіти. Компанії-споживачі випускників бізнес-шкіл стали висловлювати різко критичні зауваження щодо їх підготовки. Суть критики зводилася до того, що при високому рівні теоретичних знань, які давали бізнес-школи, їх випускники були не в змозі відразу після початку роботи в компаніях виконувати безпосередні обов'язки менеджерів. На думку представників ділового світу, на «доведення» таких фахівців йшло дуже багато часу.

Для з'ясування причин сформованої ситуації були проведені спеціальні дослідження та опубліковані дві доповіді. Одна була підготовлена Гордоном і Хоуеллом, а друга - Пірсоном. Висновки обох доповідей виявилися схожими: випускники шкіл бізнесу в цілому досить добре володіють аналітичним інструментарієм менеджменту, але мають дуже розпливчасті уявлення про те, як керувати людьми. Ґрунтуючись на цих висновках, Американська асоціація університетських шкіл бізнесу (AACSB) створила спеціальну комісію, завданням якої стало формулювання пропозицій для подолання зазначеного недоліку. Головним результатом діяльності цієї комісії і стала поява в навчальних планах шкіл бізнесу нової дисципліни, яка ось вже більше 50 років входить в якості обов'язкової в навчальні плани всіх без винятку бізнес-шкіл.

Розділ 1. Організаційна поведінка як міждисциплінарне дослідження

Термін організація є багатозначним. Можна розглядати організацію як:

· процес, як функцію за погодженням, координації, регулювання поведінки людей, об'єднаних для виконання певного завдання або досягнення єдиної мети;

· об'єкт або форму суспільної діяльності (підприємства, установи, клуби партії тощо);

· стан, як рівень узгодженості функціонування (маючи на увазі впорядкованість діяльності, її організованість).

Для нашого дослідження дамо наступне визначення організації:

Організація - колективне ціле, що включає ієрархічно пов'язаних між собою осіб, що виконують різні функції, і орієнтовані на досягнення цілей.

Організаційна поведінка як управлінська теорія має об'єктом вивчення організацію як соціальну систему, предметом - закономірності формування та відтворення індивідуальних і колективних форм поведінки співробітників організації, а також різні типи поведінки організацій як цілісних систем, в результаті взаємодії яких виникають між організаційні відносини (наприклад, стратегічні альянси, спільні підприємства і т. д.).

Передбачається розгляд феномену організаційної поведінки на трьох рівнях:

· індивідуальну поведінку співробітника організації;

· колективні форми поведінки формальних і неформальних груп в рамках однієї організації;

· стратегії поведінки різних організацій у суспільстві.

Організаційна поведінка як спеціальна соціологічна теорія переслідує чотири основні цілі - опис, усвідомлення, прогнозування і контроль (регулювання) явищ, що складають предмет її дослідження.

· перша мета - систематизований опис різних форм організаційної поведінки;

· друга мета полягає в поясненні причин і виявленні закономірностей виникнення тих чи інших типів організаційної поведінки;

· третя мета - передбачення тенденцій розвитку організаційної поведінки;

· четверта (кінцева) мета - вироблення принципів управління організаційною поведінкою.

Для зручності вивчення скористаємося простою моделлю організації, представленої на рис. 1. У центрі організації знаходиться індивідуум, який практично завжди функціонує в організації у складі тієї чи іншої групи. Взаємодія груп становить основу поведінки організації, яка, у свою чергу, взаємодіє з навколишнім середовищем, виявляючи свою ідентичність.

З рис. 1 видно, що однією з центральних областей, що мають відношення до організаційної поведінки, є психологія особистості. Психологія особистості займається вивченням особливостей індивідуума і, як наслідок, його поведінки. У багатьох сучасних моногра

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать