Вплив хронічних захворювань на ціннісну сферу осіб похилого віку

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Теоретичний аналіз впливу хронічних захворювань на психіку людей середнього віку.

1.1. Роль психічного фактору у виникненні захворювань

1.2. Основні принципи психологічного аналізу змін психіки у хворих хронічними захворюваннями

1.3. Особливості протікання хронічного соматичного захворювання та його вплив на психіку людини

1.4. Зміни у ціннісній сфері осіб середнього віку в період хронічного захворювання

Розділ II. Емпіричне вивчення особливостей мислення та сприймання хворих та здорових людей.

2.1. Організація і методи дослідження

2.2. Обробка та аналізи результатів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження. В наш час значно зріс інтерес до психічної сфери хворих, страждаючих різними захворюваннями. Медицина при вивченні хвороб виходить з визнання єдності соматичного і психічного, організму і особистості у всіх складностях їх відношень. Цій проблемі в минулому приділяли велику увагу такі видатні лікарі, як М.Я. Мудров (1949), С.П. Боткін (1950), Г.А. Захар‘їн (1909), Р.А. Лурія (1944) та інші. На сучасному етапі медицина вже не може обмежуватися тільки емпіричними даними, що відносяться до індивідуалізації лікування. Потрібно не тільки цілісний підхід, але і його теоретична і конкретно практична розробка. Без психологічних знань у вирішенні цих питань не обійтися: «Прийшов час розробки принципів і організаційних основ для створення системи психологічної служби в області охорони здоров'я» (А.Р. Лурія, Б.В. Зейгарник, Ю.Ф. Поляков). Фундаментальною для даної області досліджень залишається психосоматична проблема, яка до останнього часу розроблялися в руслі психоаналітично орієнтованих досліджень психосоматичної медицини. Дослідниками цього напрямку зібрані цікаві дані. Однак незадовільними є не тільки уявлення про природу психосоматичних відносин, але і самі факти.

Дана робота розглядає лише деякі аспекти проблеми, а також основні підходи і принципи психологічного вивчення хронічних хвороб та їх вплив на ціннісну сферу осіб середнього віку.

Мета дослідження – вивчити вплив хронічного захворювання на зміни у ціннісній сфері осіб середнього віку.

Об‘єкт дослідження – хронічні захворювання.

Предмет дослідження – вплив хронічного захворювання на зміни у ціннісній сфері осіб середнього віку.

Гіпотеза дослідження – особливості мислення і сприймання хворих на хронічні захворювання не відрізняються від особливостей мислення і сприймання здорових людей.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукову літературу з питань впливу хронічного захворювання на зміни у ціннісній сфері осіб середнього віку.

2. Вивчити особливості сприймання осіб хворих на хронічні захворювання.

3. Порівняти особливості мислення і сприймання хворих та здорових людей.

4. На основі отриманих даних зробити узагальнення.

Розділ I. Теоретичний аналіз впливу хронічних захворювань на психіку людей середнього віку

1.1. Роль психічного фактору у виникненні захворювань

Психосоматична проблема має таку ж довгу історію розвитку, як і медицина в цілому. Однак парадокс у вивченні психосоматичної проблеми полягає в тому, що знання про неї існують дуже давно, а концептуальний характер ці ідеї почали набувати порівняно недавно. Достатньо відмітити, що сам термін «психосоматика» виник у 1818 році (R. Heinroth). Разом з цим ще у витоків научної медицини стояли дві школи, що відображали два підходи до трактування загальної концепції хвороби: перша – гіппократична школа Косса; друга – школа перших анатомів Гніда. Перша трактувала хворобу як розлад відносин між суб‘єктом і дійсністю; друга розглядала хворобу як враження якоїсь певної матеріальної структури. Вихідні формули оцінки хвороби і хворого при цьому різні. В першому випадку – «людина хвора», у другому – «у людини є хвороба». Це протиставлення (патологія органу або патологія відношення) проходить через усю історію медицини.

Пошук змістовного, логічного, однозначного зв’язку між психологічними феноменами і клінічними симптомами отримав назву «гіпотези психосоматичної специфічності» і перетворився в основний пояснювальний принцип психосоматичної медицини. За минулі десятиліття цей принцип мав ряд змін, що явилися відображенням як перегляду самого поняття причини хвороби, так і дискредитації ортодоксального психоаналітичного підходу.[2;9]

Данбар (1943 р.) і Александер (1950 р.) піддали сумніву символічне значення психосоматичної дисфункції, вважаючи її супутницею афекту. Якщо емоція не отримала відповідного вираження, то хронічна напруга виливається в хронічно супутні вегетативні здвиги. Данбар (1938 р.) вивчила велику кількість хворих з органічними порушеннями і помітила значну схожість в особистісних профілях хворих однієї нозології. Вона описала «язвенну особистість», «коронарну особистість», «артритну особистість» і т.д. Вона вважала, що ці профілі мають діагностичне, прогностичне і терапевтичне значення. Таким чином, вже не просто зміст афективного конфлікту виявлялось специфічними для певної хвороби, а взаємодія окремих особистісних факторів і емоційних конфліктів. Концепція «констеляції особистісних рис» Данбар відкрила широку дорогу дослідженню особистості психосоматичних хворих. Було помічено, що для цих хворих характерні сильна фантазія і недостатня емоційна в

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать