Психологічні особливості та психосоматичні розлади в період новонародження

План

Вступ

Розділ 1. Психічні особливості дітей в період новонародженості та раннього дитинства

1.1. Психічні особливості дітей в період новонародженості

1.2. Психічні особливості дітей раннього віку

Розділ 2. Психосоматичні розлади в період новонарожденості, дитинства і раннього дитинства

Розділ 3. Діагностика психічного розвитку дітей раннього дитинства

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Порушення психомоторного розвитку дітей раннього дитинства - наслідок ураження нервової системи різної природи. Шкідливі фактори, що впливають на мозок у період його інтенсивного розвитку, приводять до затримки онтогенезу. На першому році життя інтенсивно формуються рухові навички, закладаються основи психічної діяльності, тому будь-який несприятливий вплив на організм порушує процес психомоторного розвитку дитини. Однак виявлення й особлива оцінка порушення психомоторного розвитку дитини нерідко являють значні труднощі. Це обумовлено фізіологічною незрілістю нервової системи, еволюційно-віковими особливостями мозку, який розвивається.

Раннє виявлення різних відхилень психомоторного розвитку в ранньому дитинстві може бути здійснено тільки на основі системного еволюційно-динамічного підходу. Методики дослідження нервово-психічних функцій повинні бути адекватні віку дитини. На кожному віковому етапі формуються специфічні вузлові функції, що можуть служити показником вікового розвитку і визначають його наступний хід. Для виявлення порушення психомоторного розвитку насамперед необхідне знання основних етапів психомоторного розвитку здорової дитини.

В своїй роботі ми пропонуємо висвітлення важливого питання, яке стосується психічних особливостей та психосоматичних розладів дитини в період новонародженості та раннього дитинства.

Предмет дослідження – причини виникнення психосоматичних розладів у новонароджених та в період раннього дитинства.

Об’єкт дослідження – психосоматичні розлади в період новонародженості та раннього дитинства.

Головна мета нашої роботи – охарактеризувати психічні особливості та психосоматичні розлади в період новонародженості та раннього дитинства.

Основні завдання роботи:

1) дати характеристику особливостей психічного розвитку дітей в період новонародженості;

2) проаналізувати психологічні особливості дітей раннього дитинства;

3) з`ясувати які психосоматичні розлади характерні для дітей періоду новонародженості та раннього дитинства;

4) розглянути особливості діагностики психічного розвитку дітей раннього дитинства та періоду новонародженості.

Розділ 1. Психічні особливості дітей в період новонародженості та раннього дитинства

1.1 Психічні особливості дітей в період новонародженості

Перший рік життя дитини умовно можна розділити на два періоди - період новонарожденості, що триває від чотирьох до шести тижнів і кінчається з появою комплексу пожвавлення, і період дитинства, що закінчується в рік.

Етап новонарожденості - це час адаптації дитини до нових, поза утробних умовам життя, подовження періоду бадьорості в порівнянні з періодом сну, формування перших, необхідних для психічного розвитку реакцій - зорового і слухового зосередження (тобто уміння зосередитися на звуковому або зоровому сигналі), перших сполучних або умовних рефлексів, наприклад на положення при годуванні [12].

У цей же час починає виявлятися закономірність, характерна для загального напрямку розвитку дітей у перші роки життя й істотно відрізняє їх від дитинчат тварин. Ця закономірність виявляється в тому, що розвиток сенсорних процесів - тобто зору, слуху, дотику, істотно випереджає в дитини розвиток моторики, у той час як у тварин, навпаки, рухи розвиваються раніш, ніж органи почуттів.

Зорове і слухове зосередження, що з'являються відповідно в 4-5 і 3 тижні, фактично закладають основу переходу від відчуття до сприйняття, до можливості побачити предмет цілком, у всій сукупності його властивостей, а також простежити поглядом за предметом, що рухається, або повернути голову за джерелом звуку, що переміщається.

Ці реакції розвиваються за принципом домінанти - тобто в момент зосередження всі інші реакції дитини припиняються, вона завмирає і зосереджується тільки на тому звуці або об'єкті, що викликав її увагу. На основі цих реакцій, що сформувалися, з'являється і комплекс пожвавлення, що і є показником переходу до нового етапу розвитку - дитинству.

Комплекс пожвавлення також є свого роду домінантою, тому що в цей момент всі інші потреби для дитини утрачають своє значення. Коли до нього підходить дорослий - він завмирає, а потім починає посилено рухати ручками і ніжками, посміхатися, гулить - словом робити все, щоб привернути до себе увага дорослого [4].

Така реакція на дорослого доводить, що близькі люди є для дитини не просто необхідною умовою розвитку, але його джерелом. У цьому також полягає істотна відмінність дитини, тому що середовище, спілкування з дорослими, навколишня культура, мова не просто прискорюють або сповільнюють темп розвитку, сприяючи, або навпаки, перешкоджаючи формуванню, становленню певних якостей, але направляють цей розвиток і збагачують його новим змістом, що може істотно змінити напрямок саморозвитку дітей. Про цьому важливо пам'ятати всім дорослим.

Реакція на дорослого є не тільки першою власне психологічною реакцією дитини, але і першою його соціальною реакцією. Л.С. В

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать