Основні форми пам'яті

ЗМІСТ:

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПАМ'ЯТЬ ЯК ОБ'ЄКТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Психологічна сутність пам'яті

1.2 Моделі пам'яті в психології

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ ВИДИ ПАМ'ЯТІ І ЇХНЯ ХАРАКТЕРИСТИКА

2.1 Види пам'яті по характеру активності, по характеру цілей діяльності, по тривалості збереження

РОЗДІЛ ІІІ. ОСНОВНІ ФОРМИ ПАМ'ЯТІ І ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Пам'ять - сама довговічна з наших здатностей. У старості ми пам'ятаємо події дитинства восьмидесятилітньої, а то й більшої давнини. Випадково загублене слово, може воскресити для нас, здавалося б, давно забуті риси особи, ім'я, морський або гірський пейзаж.

Пам'ять визначає нашу індивідуальність і змушує діяти тим або іншому способом більшою мірою, чим будь-яка інша окремо взята особливість нашої особистості. Все наше життя є не що інше, як шлях з пережитого минулого в невідоме майбутнє, що освячує лише в ту мить, що вислизає, та мить реально випробовуваних відчуттів, що ми називаємо "сьогоденням". Проте, сьогодення - це продовження минулого, воно виростає з минулого й формується їм завдяки пам'яті. Саме пам'ять рятує минуле від забуття, не дає йому стати таким же незбагненним, як майбутнє. Іншими словами, пам'ять надає спрямованість ходу часу.

Для кожного з нас пам'ять унікальна. Пам'ять дозволяє нам усвідомлювати й власну індивідуальність, і особистість інших людей. Втративши пам'ять, людина втрачає власне "я", перестає існувати.

У потоці сучасного життя на кожну людину обрушується лавина інформації, і нам доводиться щось запам'ятовувати, а щось "відкидати". Але інформації стає усе більше й більше, що служить причиною виникнення гострих проблем. [1]

Якщо доросла людина зазнає труднощів у запам'ятовуванні великого обсягу інформації, то дитині, у якої пам'ять перебуває на черговій стадії розвитку, запам'ятати об'ємну по змісту інформацію ще складніше. Тому розгляд питання пам'яті і її процесів, видів і форм у психології я вважаю цілком актуальним.

Об'єктом даної роботи виступає пам'ять як об'єкт психологічного дослідження, а предметом - сутність, види й форми пам'яті. Ціль даної роботи - огляд основних теорій, видів і форм пам'яті в психології.

РОЗДІЛ І. ПАМ'ЯТЬ ЯК ОБ'ЄКТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Психологічна сутність пам'яті

Говорячи про людину й про людство ми завжди говоримо про такі поняття, як "пам'ять", "спогади". Людина завжди прагнула до розвитку, до прогресу, до нових знань, а пам'ять - це абсолютно необхідна умова для научування й придбання знань. Без пам'яті неможливі нагромадження й збереження досвіду людини, його нормальне функціонування в суспільстві, тому вивчення механізмів пам'яті є актуальним питанням.

С.Л. Рубінштейн якось сказав: "Без пам'яті ми були б істотами на мить. Наше минуле було б мертво для нашого майбутнього, а варте... безповоротно зникало б у минулому".

Пам'ять лежить в основі здатностей людини, є умовою навчання, придбання знань, формування вмінь і навичок. Без пам'яті неможливо нормальне функціонування ні особистості, ні суспільства. Завдяки своїй пам'яті, її вдосконаленню людина виділилася із тваринного світу й досягла тих висот, на яких вона зараз перебуває. Та й подальший прогрес людства без постійного поліпшення цієї функції немислимий.

Найбільш докладно питання пам'яті людини розроблені в працях учених минулого й сучасності: А. Біне, Г. Еббінгауза, К. Бюлера, Т. Рибо, З. Фрейда, П. Жані, Л.С. Виготського, П.І. Зинченко, О.О. Смирнова.

Пам'ять існує у всіх живих істот, хоча й у різному ступені розвитку. Людина набагато більш складна: насамперед , у людини є мова, як сильний інструмент запам'ятовування; людина також має довільну, логічну й опосередковану пам'ять, чого немає у тварин.

Інакше кажучи, людина використовує для запам'ятовування й зберігання інформації свою волю, логіку, різні засоби запам'ятовування. Людина необмежена тільки органічними можливостями у використанні пам'яті, і перед пам'яттю людини відкриваються фантастичні можливості. Що ж таке сама пам'ять?

Найважливіша особливість психіки полягає в тому, що поняття відображення зовнішніх впливів пам'яттю постійно використовується індивідом у його подальшому поводженні. Поступове ускладнення поводження здійснюється за рахунок нагромадження індивідуального досвіду. Формування досвіду було б неможливо, якби образи зовнішнього світу, що виникають у корі мозку, зникали безвісти. Вступаючи в різні зв'язки між собою, ці образи закріплюються, зберігаються й відтворюються відповідно до вимог життя й діяльності. [2]

Запам'ятовування, збереження й наступне відтворення індивідом його досвіду називається пам'яттю. У пам'яті розрізняють такі основні процеси: запам'ятовування, збереження, відтворення й забування. Зазначені процеси не є автономними психічними здатностями. Вони формуються в діяльності й визначаються нею. Запам'ятовування певного матеріалу пов'язане з нагромадженням індивідуального досвіду в процесі життєдіяльності. Використання в подальшій діяльності того, що запам'яталося, вимагає відтворення. Випадання ж певного матеріалу з діяльності веде до його забування. Збереження матеріалу в пам'яті залежить від участі його в діяльності особистості, оскільки в кожен даний момент повод

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать