Організація дослідження рівня пам‘яті учнів початкових класів

Зміст

Вступ

Розділ І. Проблема вікових особливостей пам‘яті молодших школярів у психолого–педагогічній літературі

1.1Загальна характеристика пам’яті

1.2 Особливості пам’яті у дітей молодшого шкільного віку

Розділ ІІ. Експериментальне дослідження рівня пам‘яті учнів початкових класів

2.1 Організація експериментального дослідження

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження пам’яті молодших школярів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність проблеми . Багато відомих психологів займалися дослідженням вікових особливостей дітей вивчаючи пам‘ять учнів молодшого шкільного віку. Проблемами пам‘яті займалися нейрофізіологи та біохіміки, медики та зоологи. Питаннями: "Що таке пам‘ять?", "Як вона діє?", "Як її покращити?" – людство займалось давно. Вже в Древній Греції була розроблена мнемонологічна система. З древніх часів до нас надійшли поради щодо покращення пам‘яті. А.О. Смирнова, З.М.Істоміна, М.М. Шардакова, О. М. Леонтєва, П.І. Зінченко у своїх працях говорили, що запам‘ятовування не є відбитком предмета [3;42]. В.І.Самофанова, З.М. Істоміна, П.П. Пальцева, С.Г. Бархотова показали, що є певні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам‘ятовування [2;114]. За даними С. Г. Бархатової міцність запам‘ятовування зростає в період від 2^го до 5 ^го класу. За А. Біне, А.А. Смірновим, Є.Мейманом, О.П. Нечаєвим змістова пам‘ять має великі переваги порівняно з механічною. Нас зацікавили такі аспекти вивчення даної теми, як опосередкована та короткочасна пам‘ять учнів молодшого шкільного віку.

Об‘єкт дослідження - процес розвитку пам‘яті у молодшому шкільному віці.

Предметом дослідження вибрано особливості короткочасної та опосередкованої пам‘яті учнів молодших класів.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей короткочасної та опосередкованої пам’яті у різних вікових групах молодших школярів (2 -4 класи).

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що в учнів 2,3 і 4 класів середній розвиток короткочасної та опосередкованої пам’яті.

Відповідно до мети дослідження визначаємо такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати проблему розвитку пам’яті в молодшому шкільному віці у психолого – педагогічній літературі.

2. Визначити рівень впливу пам’яті на учнів 2-4 класів у навчальній діяльності.

Теоретична значущість дослідження полягає в узагальненні наукової літератури з проблеми розвитку.

Практичне значення дослідження :

матеріали дослідження можуть бути використаними вчителями для молодших класів.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Розділ І. Проблема вікових особливостей пам‘яті молодших школярів у психолого–педагогічній літературі

1.1 Загальна характеристика пам’яті

Запам’ятовування, збереження і відтворення індивідом його досвіду називають пам’яттю. Пам’ять – це відображення предметів і явищ дійсності у психіці людини в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на органи чуття. Жодна дія не можлива поза процесом пам’яті, без неї людина „залишилася б, за словами Сєченова, завжди у стані новонародженого ”. Єдність і цілісність особистості забезпечується пам’яттю. Людина усвідомлює наступність кожного моменту її життя, його зв’язок з попереднім і наступним.

Сучасні дослідження в галузі фізіології пам’яті показали, що механізми її дуже складні. Запам'ятання, а потім відтворення зумовлені особливою властивістю нервової тканини – пластичністю, що зв’язано з наявністю в нервовій тканині особливих білкових сполук. Роль асоціацій у діяльності пам’яті показав ще старогрецький філософ Аристотель, хоч під цим він розумів зв’язки, що їх суб’єктивно встановлює сама людина. Тобто такі, які вона вносить в навколишній світ, а не ті, що відображають суб’єктивні відношення між явищами. Характеризуючи пам’ять вчені виділяють види, типи, форми, процеси пам’яті. Розглядаючи їх ширше можна визначити і підтипи, підвиди пам’яті – це взагалі досить непростий психічний процес. Відповідно до того змісту, який зберігає людина, розрізняють рухову, емоційну, змістовну пам’яті. Також залежно від особливостей зв’язків, що утворюються між частинами сприйнятого матеріалу, розрізняють так звану механічну, логічну пам’ять. Залежно від аналізатора, за допомогою якого сприймається зорова, слухова і рухова пам’яті.

Охарактеризуємо пам’ять за її видами. Два найголовніших види пам’яті – образна (сенсорна, перцептивна) та словесно логічна пам’ять. Третій вид – емоціональна пам’ять, та четвертий – рухова. Образна пам’ять – це пам’ять на образи. Вона характерна для художників, архітекторів, письменників.

Словесно логічна пам’ять – це пам’ять на думки, на хід розмірковувань, на значення слів, висловлювань. Вона переважає у науковців і вчених. Під емоціональною пам’яттю розуміють пам’ять на почуття, переживання, та різні емоції. Вперше її ввів у психологію П. Станіславський [3;68].

Рухова ж пам’ять – це відповідно пам’ять рухи, яка генетично виникає

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать