Експериментальне дослідження уяви і творчості дітей дошкільного віку

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНИВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРЫ

ОДЕСЬКА ФІЛІЯ

КУРСОВА РОБОТА

ПО ПСИХОЛОГІЇ

НА ТЕМУ: „ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УЯВИ І ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ”

г. Одесса, 2011г.

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ I. УЯВА ТА ТВОРЧІСТЬ, ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1 Аналіз психологічної літератури з проблеми розвитку уяви у дітей дошкільного віку

1.2 Поняття творчості у дітей дошкільного віку в психологічної літературі

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УЯВИ І ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Експериментальне дослідження уяви у дітей дошкільного віку

2.2 Експериментальне дослідження творчості у дітей дошкільного віку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Реформування системи освіти, що торкнулося й дошкільної справи, висуває розвиток творчої особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. Без його розв'язання нереально здійснити головну мету дошкільної освіти, окреслену Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні: формування базису "особистісної культури дитини через відкриття її світу в його цілісності та різноманітності". При цьому дитина не повинна пасивно спостерігати світ довколо неї, споживати готову інформацію і репродукувати чи копіювати пропоновані їй готові моделі, алгоритми дій тощо. Бо відтак людство перетвориться на сукупність бездумних виконавців чиєїсь волі, а „цивілізація зупиниться на своєму шляху до прогресу”. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка.— К., 1976.-с. 56.

Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним індивідуальним та типологічним рисам, залежить розвиток суспільства. Перші творчі прояви особистості з'являються на етапі дошкільного дитинства, Про них свідчать і постійні запитання дитини, і прагнення до перевтілень в іграх, і перші спроби заримувати слова у віршик, заспівати власну пісеньку, намалювати неповторного казкового птаха... Проблема розвитку творчо спрямованої особистості дошкільняти різноаспектна. Творчо спрямованій особистості притаманні: активність у мисленні та діях; ініціативність; наявність певних нахилів, здібностей, інтересів, творчої уяви; небайдуже ставлення до навколишньої дійсності; здатність помічати, переживати, творити нове, сумніватися й шукати шляхи рішень, отримувати задоволення від результату й самого процесу творення; достатній рівень життєвої компетентності. Трактуючи зазначену проблему, дослідники часто приділяють більшу увагу одному з її аспектів. Зокрема, найчастіше розглядається аспект розвитку творчих здібностей. Педагоги та психологи висловлюють щодо цього різні погляди. Дехто ставить під сумнів саме існування творчих здібностей у дітей дошкільного віку та можливість їхнього розвитку на даному віковому етапі. Інші, навпаки, вважають обдарованим і талановитим від природи кожного малюка, стверджуючи: всі діти обдаровані в тій чи іншій галузі, а от бездарність дитини є наслідком бездарного виховного впливу з боку дорослих. Саме цей погляд співзвучний із сучасними тенденціями гуманізації дошкільної освіти, з новітніми концепціями становлення дитячої особистості. Одним із наріжних каменів чинних освітніх стратегій є пріоритетна зорієнтованість на розвиток дитини та активізацію її творчості. Отже, в розмові про формування творчої особистості не слід обмежуватися лише розвитком творчих здібностей. Відомо, що становлення особистості взагалі та її творчого спрямування зокрема залежить від гармонійного поєднання природних задатків, вагомих для конкретної дитини мотивів діяльності та сприятливого розвивального середовища. Важливим чинником успіху є також виховання морально-вольових якостей, розвиток емоційної сфери та набуття дошкільнятами певних знань, умінь і навичок, необхідних для повнішого прояву творчого потенціалу. Водночас педагоги мають пам'ятати, що власне знання, уміння й навички — це необхідні "інструменти" втілення дитячих творчих задумів. Доводиться тепер дещо змінювати й усталений стереотипний погляд на дитину лише як на об'єкт виховання, що потребує прямого керівництва, тим паче в такій тонкій сфері, як творчість. Якщо ж розглядати дитину як суб'єкт творчого процесу, то слід визнати її право на активність, самостійність, Ініціативу у виборі виду діяльності, способів дій, інструментарію, партнерів тощо. Неприпустиме жорстке, безальтернативне управління творчою діяльністю малюків, яке ґрунтується на авторитарності дорослого й постійному нав'язуванні регламентованих норм, зразків, шаблонів та власного бачення.

У даній курсовій роботі будуть розглянути наступні питання . Такі як: аналіз психологічної літератури з проблем розвідку уяви у дітей дошкільного віку;поняття творчості у дітей дошкільного віку в психологічної літературі. Далі буде розглянуто в розділі II. Експеріментальне дослідження у уяві і творчості дітей дошкільного, в якому буде розглянуті такі питання як єкспериментальне дослідження уяви у дітей дошкільного віку, та єкспериментальне дослідження творчості у дітей дошкільного віку. Будуть дани висновки до розділовI і II, список використаних джерел та літератури.

РОЗДІЛ I. УЯВА ТА ТВОРЧІСТЬ, ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1.Аналіз психологічної літератури з проблеми розвитку уяви у дітей дошкільного віку

Через свою специфічність уява до цих пір не має стійкого і загальноприйнятого визначення. Коже