Іграшки як фактор впливу на формування особистості дівчини юнацького віку

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет філософії

Кафедра психології

ТЕМА:

«Іграшки як фактор впливу на формування особистості дівчини юнацького віку»

Зміст

Вступ

1. Теоретичний аналіз та зміст поняття «статева ідентифікація» особистості

1.1 Поняття «статева ідентифікація»

1.2 Теорії гендерної ідентифікації

1.3 Етапи формування статевої ідентифікації

2. Іграшки як фактор впливу на формування ідентичності дівчат юнацького віку

2.1 Види і призначення іграшок для дітей

2.2 Особливості підбору іграшок для дівчаток і хлопчиків дошкільного віку

3. Практичне дослідження взаємозв’язку між статевою ідентифікацією, акцентуаціями характеру, нейротизмом і видами іграшок у дівчат юнацького віку

3.1 Опис методик та характеристика досліджуваних

3.2 Результати дослідження та їх інтерпретація

Висновки

Список літератури

Вступ

Саме в культурі суспільства формується концепція чоловічої і жіночої психології. Експериментальне дослідження особливостей формування гендерної ідентифікації і факторів, які на неї впливають є досить актуальним та важливим питанням в контексті вивчення проблем самоідентифікації та становлення особистості.

При статеворольовій ідентифікації особистості велику роль відіграють гендерні норми і стереотипи.

Гендерна ідентифікація – це власне, усвідомлення індивідом своєї статевої належності, переживання ним своєї маскулінності-фемінності та готовність виконувати визначену статеву роль. Ідентифікувати (усвідомити) себе чоловіком або жінкою – означає прийняти ті психологічні якості й моделі поведінки, які суспільство приписує людям залежно від їх біологічної статі. Тобто гендерна ідентичність передбачає існування певних оціночних компонентів, зокрема, уявлень індивіда про те, наскільки його поведінка та особистісні характеристики відповідають сподіванням та вимогам суспільства до жіночої або чоловічої ролі. Вона виступає основним компонентом самосвідомості людини. Гендерна ідентичність формується поступово в процесі соціалізації. Вирішальним етапом її формування є юнацький вік, у цей період відбувається її остаточне формування [11].

Гендерну ідентичність, тобто власні почуття та свідома поведінка особи коригуються залежно від того, хто це – жінка або чоловік, дівчина чи хлопець, та від вивчення й засвоєння гендерної ролі, поведінки. По-перше, суспільство, в якому з’являється дитина, вже гендерно організоване або структуроване. Починаючи від імені, а згодом через іграшки, одяг, у родинному колі й поза його межами, відбувається процес гендерної соціалізації.

Гендерна соціалізація особистості завдяки набуттю гендерних ідентичностей вважається найвизначнішим чинником формування жіночих і чоловічих соціальних ролей. Отже, беручи за основу біологічну стать, необхідно зважати на соціокультурні чинники, які взаємодіють з біологічними й разом виступають визначальними у виборі гендерної ідентичності та гендерної ролі [11].

Актуальність теми дослідження

Проблема формування статевої ідентичності і факторів, які на неї впливають – актуальна і досить нова у віковій психології.

Останнім часом помітно зріс інтерес до вивчення юності (15-21 рік за узагальненою періодизацією) як одного з визначальних етапів життєвого шляху.

Ранній юнацький вік виступає сензитивним для становлення особистісної ідентичності : головне завдання цього етапу полягає в інтеграції особистістю уявлень про власне «Я» під час подолання вікової кризи.

На актуальність дослідження ідентичності вказували представники вітчизняної та зарубіжної психології. Які зазначали необхідність вивчення умов збереження особистістю самототожності в процесі становлення, обгрунтовували актуальність даної проблеми існуванням взаємозв’язку між психофізіологічною мінливістю людини та її стійкістю як особистості, пов’язували становлення ідентичності з вдалою соціалізацією та індивідуалізацією особистості. Е.Фромм становлення ідентичності вбачав умовою задоволення потреби особистості в переживанні власної неповторності.

Сучасна тенденція розвитку психології полягає в переході від структурного вивчення особистості до аналізу її функціонування як динамічної системи, що актуалізує значущість дослідження ідентичності. Інтегративний характер даного феномена обумовлює вивчення ідентичності як показника психічного здоров’я (Е.Еріксон, К.Хорні), здатності до самоактуалізації (А.Маслоу), переживання індивідуальності (Е.Фромм), умови освоєння суспільного та індивідуального простору (Е.Еріксон), основи самовизначення, самопрезентації. Порушення ідентичності виявляється в негативному самоставленні, знеціненні особистості, презентує конфліктний напрямок її розвитку (Е.Еріксон) [20].

Згідно психосоціальній теорії Е.Еріксона, ключовим моментом є набування егоідентичності, тобто ідентичності «Я». Він виділяє свою модель віків – тобто 8 стадій психосоціального розвитку. На кожній стадії свій психосоціальний конфлікт. П’ята стадія припадає на підлітково-юнацький вік, де основний психосоціальний конфлікт між особистісною ідентичністю і рольовою невизначеністю. Е.Еріксон вказуває на необхідність вивчення ідентичності для виживання не тільки окремої істоти, але й всього людства [34].

Гендерні ролі не виникають одразу від народж

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать