Діяльність Карла Густава Юнга та її наукове значення. Значення вчення К. Г. Юнга про архетипи у

Курсова робота

Діяльність Карла Густава Юнга та її наукове значення. Значення вчення К. Г. Юнга про архетипи у різних галузях науки

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................... 3

РОЗДІЛ І. ДІЯЛЬНІСТЬ КАРЛА ГУСТАВА ЮНГА

ТА ЇЇ НАУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ ................................................ 6

РОЗДІЛ ІІ. ЗНАЧЕННЯ ВЧЕННЯ К. Г. ЮНГА ПРО

АРХЕТИПИ У РІЗНИХ ГАЛУЗЯХ НАУКИ ..................... 17

І. 1. Поняття про психологічні типи та їх бачення Юнгом ... 17

1.2. Архетипи соціального життя................................................. 27

І.3. Архетипи як основа розуміння психологічної діяльності

людини у Всесвіті ........................................................................... 37

ВИСНОВКИ .............................................................................. 51

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................. 53

ВСТУП

Актуальність теми Постать Карла Густава Юнга – одна із великих постатей ХХ століття. Оглядаючи все століття і підводячи підсумки столітніх пошуків науковців у галузі психології, можна з впевненістю сказати, що серед найбільш видатних мислителів минулого можна назвати швецарського психолога і психіатра, культуролога та археолога Карла Юнга. Адже саме він змусив переоцінити багато наукових тверджень своїми глибинними науковими підходами до минулого людства.

Але постать Карла Юнга досить довгий час була майже невідома широколу загалу української інтелігекнції і про неї знали невелика частина радянських та українських вчених психологів та філософів [34;35; 16; 17]. Знання про психологію Юнга зводились до того, що він опрацював ідеї З. Фройда і зобразив їх у певному своєму баченні. Радянська історія психології не вивчала всі погляди Юнга через те, що він досить близько підійшов до психологічного вивчення підсвідомого, тобто того, чого радянська наука тоді уникала. Крім того, доктор Юнг в своєму вченні про архетипи виділив такі архетипи як архетип Мудреця, Бога, Душі, Аніма, Анімус тощо, чого радянська психологічна наука теж уникала через атеїстичність політики тодішньої держави. Так і залишився Юнг відомий усьому світові, а зовсім невідомий українській психологічній науці. Саме з цієї причини є актуальною ця постать для вивчення теологами, психологами, релігієзнавцями.

Ступінь дослідження даної проблеми. Постать Карла Густава Юнга та його психологічні праці у радянській історії психології не вивчалися зовсім або вивчалася частково [36; 37]. Більш об’єктивно до творчості К. Г. Юнга підійшли радянські філософи, котрі готували статтю про Юнга у “Філософській енциклопедії” (зокрема С. Аверинцев) [16, с.600-602].

Щоб оцінити дану проблему варто лишень з’ясувати чи є твори Карла Густава Юнга в українському перекладі, бо власне цей факт є доказом того наскільки глибоко українські науковці-психологи добре знають його праці. На жаль, творів Карла Густава Юнга в українському перекладі ще немає. А звідси можна говорити лишень про часткове вивчення творів великого дослідника українськими вченими. Першим серед сучасних українських філософів, хто почав вивчати творчість заборонених українських та зарубіжних вчених був наш івано-франківський дослідник, кандидат філологічних наук, доцент, почесний доктор Івано-Франківської теологічної академії отець Іван Козовик у своїй праці “Історія філософії”, яка вийшла у видавництві “Нова Зоря”. Серед них він виділив погляди К. Г. Юнга, в першу чергу як філософа, що мав свої особливі погляди.

Звернув увагу на погляди Юнга як психолога доктор психологічних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Віктор Петрович Москалець, який у колективній праці “Психологія суїциду”, що вийшла у видавництві “Плай” 2002 року [11, с.25], виділив архетипи К. Юнга як своєрідний генетичний чинник суїцидальної поведінки людини з метою їх врахування для попередження самогубства людини та з погляду психології релгії у своєму підручнику “Психологія релігі” [5], що вийшла 2005 року у видавництві названого університету.

Серед інших видань слід відзначити досить фундаментальну працю з історії психології доктора психологічних наук, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Андрійовича Роменця (1926-1998) та кандидата психологічних наук, доцента цього ж університету Ірини Петрівни Манохи “Історія психології ХХ століття” [14]. Порівняння даної праці з працею американських дослідників Д. Шульц та С. Шульц “Історія сучасної психології” [20, с.437-445] показує, що хоч українські дослідники ширше і глибше підійшли до вивчення наукової спадщини Юнга [14, с.390-407], але й американські вчені тільки згадують про те, що Юнг займався вивченням архетипу Бога, українські вчені відмічають його ставлення до релігії взагалі. Американські автори солідної монограіфії Л. Х’єлл та Д. Зіглер “Теорія особистості” тільки згадують одним рядком про ряд архетипів в тому числі й про архетип Бога [19, с.200-201], тобто такій важливій ділянці творчості К. Г. Юнга як вивчення ним психології релігії та історії культури фактично серйозна увага вчених - українських і зарубіжних – не приділялась. Але ж саме ця ділянка творчості К. Юнга найбільше цікавить теологів та філософів. А

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать