Українські спортсмени на олімпійських іграх в Турині

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історія розвитку олімпійських ігор

1.1 Зародження олімпійських ігор

1.2 Відродження олімпійських ігор

1.3 Олімпійська хартія (основні принципи, правила і положення олімпійсь-ких ігор)

1.4 Міжнародний олімпійський комітет (МОК)

1.5 Національний олімпійський комітет (НОК)

1.6 Програма олімпійських ігор та їх атрибутика

Розділ 2. Участь спортсменів України в іграх в Турині

Розділ 3. Основні переможці олімпіади в Турині

Висновки

Література

Вступ

Актуальність: Олімпійські ігри - найбільші спортивні змагання нашого часу. Вони займають значне місце в житті молодого покоління нашої планети, сприяючи зміцненню співробітництва і згуртованості молоді в ім'я світу, прогресу і демократії.

"Cіtіus, altіus, fortіus" ("Швидше, вище, сильніше") - такий девіз олімпійських ігор. У ньому відбилося споконвічне прагнення людства до прогресу.

Фізична культура і спорт є одним з основних засобів всебічного і гармонійного розвитку особистості; спортивним змаганням, і найбільшим з них - олімпійським іграм, - приділяється в атом чимала роль.

Висока майстерність спортсменів сприялася підвищенню загального рівня спортивних досягнень.

Олімпійські ігри мають довго вікову історію. Участь у них приймають величезна кількість країн світу, і Україна не є виключенням. Українські спортсмени в олімпійських іграх почали приймати участь досить давно. В українських спортсменів є досить непоганий потенціал. Українські спортсмени майже на кожній олімпіаді займають призові місця, і Олімпіада – 2006 не є винятком.

Предмет дослідження – олімпійські ігри в Турині.

Об`єкт дослідження – українські учасники Олімпіади – 2006 в Турині.

Мета роботи – з`ясувати історичний розвиток олімпійських ігор та участь України в них на сьогоднішній час.

Основні завдання роботи:

1) Проаналізувати зародження олімпійських ігор та їх період відродження4

2) Охарактеризувати роботу виконавчих комітетів олімпійських ігор міжнародного рівня;

3) Розглянути основні атрибути олімпійських ігор;

4) Проаналізувати участь українських спортсменів в Олімпіаді – 2006 в Турині;

5) Підвести підсумки участі українських спортсменів в олімпійських іграх в Турині.

Практична значимість: участь українських спортсменів у змаганнях міжнародного рівня свідчить про те, що Україна займає не останнє місце на світовій арені спортивного життя, українські спортсмени досягають досить високих показників у багатьох видах спорту. На сьогоднішній день український спорт та його розвиток поставлений на досить високий рівень і йому приділяється значна кількість уваги.

Розділ 1. Історія розвитку олімпійських ігор

1.1 Зародження олімпійських ігор

З виникненням у Древній Греції змагань у силі і спритності, що проводилися в невеликому місті Олімпія, зв'язане багато легенд і міфів.

Першими олімпійськими іграми (ОІ) древніх греків вважаються ігри 776 до н. е., але змагання в Олімпії проводилися задовго до того, як стали загально грецьким святом. З 776 до н.е. грецький історик Тімей увів літочислення по олімпіадах. Олімп, свято відзначався в "священний місяць", що починався з першої повні після літнього сонцестояння. Свято повторювалося через кожні 1417 днів, що складали "олімпіаду" - грецький олімпійський рік. Протягом усього "священного місяця" на території Греції з'являвся "священний світ"; війни припинялися, і учорашні вороги мирно змагались за право називатися найдужчими, спритними і швидкими з еллінів. І хоча ОІ вважалися святом світу, вони були в той же час оглядом військової моці окремих грецьких держав.

В олімпійських змаганнях брали участь тільки вільно народжені греки. Ні раби, ні варвари (іноземці) не мали на це права. Далеко не всім грецьким громадянам вільне народження відкривало доступ для участі в олімпіадах. Дрібні землевласники, ремісники, що відносилися до категорії вільно народжених, не мали можливості протягом 10-12 місяців систематично готуватися до змагань, без цієї підготовки ніхто не мав права брати участь в ОІ. Керівники ігор (еланодики) влаштовували іспит бажаючим брати участь в ОІ, відбирали найбільш гідних і після цього протягом місяця самі керували їх тренуванням.

Жінки не брали участь в олімпійських змаганнях, їм навіть заборонялося під страхом страти бути присутніми на олімпіадах як глядачі. Виключення було зроблено лише для однієї жінки - на іграх могла бути присутня жриця богині Деметри.

У V ст. до н.е. на честь перемоги Греції над персами в Олімпії був споруджений храм Зевса. Перед ним відбувалися обряди, які передували ОІ. Тут же атлети залишали свої жертвоприносини, дарунки і приносили олімпійську клятву.

У східній частині Олімпії знаходився величезний гіпподром (730x336 м), на якому влаштовувалися кінні перегони. Неподалік від нього, і долині ріки Алфей, розташовувався мармуровий олімпійський стадіон з місцями для 50 тис. глядачів і ареною для змагань (приблизно 213x29 м).

Для тренувань атлетів призначалася олімпійська гімназія - великий двір, оточений колонадою, з доріжками для бігу і площадками для метання, боротьби і т. д. В центрі гімназичного двору знаходилися палестра – споруда розміром 66*66 м із приміщеннями для різних вправ, гри в м`яч, з банями, кімнатами для відпочинку і гігієнічних процедур. До гімна

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать