Туристсько-рекреаційний потенціал Марокко

Сьогодні тема туристсько-рекреаційних ресурсів Марокко є дуже актуальною, адже це одна з країн Африки, яка займає провідне місце за кількістю прийнятих туристів. З давніх-давен країна приваблювала подорожуючих зі всього світу, і в наші дні Марокко має доволі великий туристсько-рекреаційний потенціал, хоча тут не так яскраво представлені всі види ресурсів. Для кожної людини, яка працює в галузі туризму, важливо спробувати оцінити країну навіть з такою базою туристичних ресурсів, адже це розвиває набуті знання і надає нового досвіду.

Наша діяльність буде спрямована на дослідження туристсько-рекреаційного потенціалу Марокко, саме воно стане об ’ єктом нашого дослідження.

Предметом дослідження стануть природні та історико-культурні туристсько-рекреаційні ресурси, а також відповідна інфраструктура обраної країни.

Надзвичайно важливим для нас є досягти поставленої мети – дослідити сучасний стан використання ресурсів та показати їх роль у розвитку галузі туризму в Марокко. Одним із поставлених завдань є прослідкувати рівень освоєності, використання та популярності таких важливих видів природних рекреаційних ресурсів як бальнеологічних, кліматичні, водні, біотичні та рельєф. Крім того, ми поставили перед собою інше важливе завдання – дослідити, якими історичними туристсько-рекреаційними ресурсами володіє Марокко, яким чином вони зараз використовуються і яку роль відіграють у залученні туристів. Серйозним завданням є прослідкувати, як в країні розвинена відповідна інфраструктура, і яким чином це впливає на сучасний стан туризму.

Робота викладена на 27 сторінках тексту. Вона містить вступ, три розділи, висновки та додатки.

1. Поняття про туристсько-рекреаційний потенціал

Дослідження рекреаційних проблем в сучасних умовах прискорили процес виявлення специфічного об'єкта наукового пізнання і формування на його основі предметної сутності нової географічної дисципліни – рекреаційної географії.

Рекреаційна географія – галузь географічної науки, яка вивчає закономірності формування, функціонування і поширення територіальних рекреаційних систем, що складаються з природних і культурних комплексів, інженерних споруд, які використовуються для рекреації, а також із обслуговуючого персоналу, органу управління та рекреантів.

Рекреаційна географія займається дослідженням територій рекреаційних систем, розробкою принципів організації рекреаційного господарства та основ рекреаційного природокористування.

Територіальна рекреаційна система – це географічна система, яка складається із взаємопов'язаних підсистем: природних і культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління і, нарешті, відпочиваючих (рекреантів), характеризується функціональною і територіальною цілісністю[9, c.5].

Рекреаційна географія виявляє закономірності: формування, динаміки, розвитку, різноманіття, поширення територіально-рекреаційних систем; їх морфологічної структури; територіальної диференціації та інтеграції; внутрішніх взаємозв'язків (структур), що обумовлюють цілісність ТРС; зв'язки між ТРС; взаємодії ТРС з іншими географічними системами; прогнозує: спонтанні (самовільні) і цілеспрямовані дії; розробляє: систему методів пізнання.

Рекреаційна географія широко використовує такі наукові методи, як історичний, порівняльний, картографічний, аналітично-статистичний, експедиційних досліджень, математичного моделювання. Соціальний характер предмета дослідження обумовлює застосування в рекреаційній географії способів і прийомів, які склалися в інших суспільних (балансовий, соціологічних досліджень і т.д.) і медико-біологічних науках.

До основних понять рекреаційної географії належать перш за все такі, як вільний час, відпочинок, рекреація і туризм.

Вільний час – необхідна умова розвитку рекреаційного процесу і є частиною неробочого (вільного від виробничої діяльності) часу.

Відпочинок відновлює працездатність людини, знижує нервову і психічну, а в людей фізичної праці – і фізичну втому. Відпочинок в широкому розумінні слова – це будь-яка людська діяльність, не спрямована на задоволення повсякденних потреб.

Рекреація – це система заходів, пов'язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які знаходяться поза їх постійним помешканням. Розрізняють рекреацію короткотермінову (з поверненням на ночівлю в постійне місце проживання) і тривалу[6, c.41].

Туризм – це система відносин іявищ, які є результатом використання людиною свого вільного часу і пов’язані з її переміщенням між місцем постійного проживання і місцем проведення дозвілля[1, c.74].

Необхідною умовою розвитку рекреації є наявність рекреаційного потенціалу, який може оцінюватися в різних масштабах: на рівні світу, країни, району і т.д.

Рекреаційний потенціал – сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов організації рекреаційної діяльності на певній території[6, c.46].

Важливою складовою частиною рекреаційного потенціалу є рекреаційні ресурси , під якими розуміють об'єкти і явища природного і антропогенного походження, які використовуються для оздоровлення, відпочинку і туризму. Розрізняють рекреаційні ресурси природні (природно-територіальні комплекси, їх компоненти і