Особливості підготовки стрибунів потрійним з розбігу у підготовчому, перехідному, змагальному періодах

ВСТУП

Одним з найважливіших питань успішного керування тренувальним процесом, шляхів підвищення ефективності підготовки спортсменів є пошук раціональних форм планування тренувальних навантажень у структурах річної й багаторічної підготовки легкоатлетів.

Розробка й обґрунтування перспективних технологічних методик підготовки стрибунів, які спираються на всебічні достовірні наукові дослідження, вимагають комплексного вивчення проблем з різних позицій.

В сучасних умовах важливість удосконалення тренувального процессу особливо загострилась у зв’язку зі значним розширенням спортивного календаря, необхідності показувати високі резлультати протягом довгих змагальних періодів та виходу на пік готовності в головних змаганнях року.

Саме тому проведення цілорічних тренувань вимагає правильного планування. Рік поділяється на три періоди: підготовчий, змагальний та перехідний, які складають у сумі річний цикл тренувань. Таких циклів в одному році може бути кілька.

Мета досліджень – проаналізувати особливості підготовки стрибунів потрійним з розбігу у підготовчому, перехідному, змагальному періодах.

Об’єкт досліджень – тренувально-педагогічний процес в легкій атлетиці.

Предмет дослідження – техніка та методика тренування стрибунів потрійним з розбігу.

Структура роботи: роботу викладено на 31 друкованій сторінці, вона складається зі вступу, основної частини у трьох розділах, висновків, списку використаної літератури, що містить 30 джерел.

РОЗДІЛ 1 . ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДУ

1.1 Історія розвитку легкої атлетики

Боротьбу, кулачний бiй i взагалi усi вправи, що розвивали силу, греки вiдносили до важкої атлетики. Ясно, що назва «легка атлетика» сьогоднi досить умовна, адже важко назвати, наприклад, бiг на довжелезну дистанцiю - марафон або метання молота «легкими» фiзичними вправами.

Найдавнiшим змаганням атлетiв, безсумнiвно, є бiг. Разюче, що сьогоднi ми знаємо iм`я першого олiмпiйського чемпiона древньої Грецiї i дату, коли вiдбулася ця подiя. Це трапилося в 776 р. до н.е. в Олiмпiї. Переможець був один, тому що атлети змагалися на тих iграх тiльки в бiгу на один стадiй (приблизно 192 м) - звiдси слово «стадiон». Переможця кликали Корiб, здається, вiн був кухарем з мiста-полiса Элiди. В Ермiтажi, у Санкт-Петербурзi, можна побачити грецькi i римськi пам`ятнi медальйони, монети iз зображеннями бiгунiв.

Змагалися древнi i у метаннi диска. Були диски з дерева, каменю, залiза, бронзи, нерiдко прикрашалися рiзьбленням, зображеннями птахiв, тварин або сценами спортивних змагань. Вага диска була вiд 1,25 до 6,63 кг. (Сьогоднi диск важить 2 кг для чоловiкiв i 1 кг для жiнок.) Серед болiльникiв iнодi дуже цiнувалися метателi спису. Їх охоче зображували i скульптори.

Сучасна легка атлетика ранiше, нiж в iнших країнах, почала культивуватися в Англiї. Ще у 1837 тут вiдбулися першi змагання з бiгу на дистанцiю близько 2 км. Учасниками цього змагання були учнi коледжу мiста Регбi. Незабаром i в коледжах iтона, Оксфорда, Кембриджу, Лондона також органiзуються спортивнi змагання. Трохи пiзнiше в програму змагань включається бiг на короткi дистанцiї, бiг з перешкодами i метання ваги, з 1851 включенi в програму стрибки в довжину i висоту з розбiгу, а з 1864 - метання молота i штовхання ядра. Новий етап почався з проведення щорiчних змагань мiж унiверситетами Оксфорда i Кембриджу. У 1865 був заснований Лондонський атлетичний клуб, що проводив першi чемпiонати країни з легкої атлетики.

У 1880 в Англiї була заснована аматорська легкоатлетична асоцiацiя, що одержала права вищого органа з легкої атлетики в межуах Британської iмперiї, а також у її колонiях. У США перший атлетичний клуб з`явився в 1868 у Нью-Йорку. Але, мабуть, центрами розвитку легкої атлетики в Америцi в тi роки стали унiверситети.

Вiдродження в 1896 Олiмпiйських iгор сучасностi дуже вплинуло на розвиток легкої атлетики. У програму iгор I Олiмпiади в Афiнах (1896) були включенi 12 видiв легкоатлетичних змагань. Майже всi медалi на цих iграх завоювали американськi легкоатлети. Правда, з появою в 1952 на олiмпiйських iграх збiрної СРСР, в американцiв з`явилися серйознi конкуренти в легкiй атлетицi. На Олiмпiйських iграх в Атлантi (1996) 2000 атлетiв розiгрували 44 комплекти нагород (бiльше нiж у будь-якому iншому видi спорту). Змагання для жiнок з`явилися на олiмпiйських iграх у 1928, на iграх 1996 жiнки змагалися у 20 видах легкої атлетики, а вже на лiтньому чемпiонатi свiту (1999) i Олiмпiадi в Сiднеї (2000) жiнки почали змагатися в стрибках з шестом i метаннi молота.

Нерiдко саме змагання легкоатлетiв-олiмпiйцiв ставали самими яскравими у життi Олiмпiад. Так було, наприклад, у Мехiко (1968), коли американський спортсмен Боб Бiмон встановив феноменальний свiтовий рекорд у стрибках в довжину - 8 м 90 см (одразу на 55 см перевищивши свiтове досягнення). Цей виступ назвали <стрибком у 21 столiття>. Практично так воно i трапилося. Тiльки через двадцять рокiв цей результат був полiпшений. Фантастичнi секунди показала у забiгах на 100 i 200 м на Олiмпiадi в Сеулi американська бiгунка Флоренс Гриффiт- Джойнер. Її рекорд тримається бiльше 14 рокiв

Легка атлетика - вид спорту, що поєднує такі дисципліни як: ходьба, біг, стрибки (у довжину, висоту, потрійний, з шестом), метання (диск, спис, молот, і штовхання ядра) і легкоатлетичні багатоборства. Один з основних і найбіль