Рекреаційно-туристичні ресурси Житомирської області

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Рекреаційно-екологічний туризм: позитивні та негативні аспекти

1.1 Поняття „екологічний туризм”

1.2 Види екологічного туризму

1.3 Роль екотуризму в рекреаційній діяльності

1.4 Вплив екотуризму на природне середовище

РОЗДІЛ 2. Екологічний туризм на базі територій і об`єктів природно-заповідного фонду

2.1 Нормативно-законодавче регулювання екотуризму

2.2 Екотурим в національних природних парках та регіональних ландшафтних парках

РОЗДІЛ 3. Характеристика житомирщини

РОЗДІЛ 4. ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ ПО ЖИТОМИРЩИНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Туризм відіграє важливу роль в економіці, забезпечуючи десяту частину світового валового національного продукту. Дана галузь розвивається швидкими темпами і в найближчі роки може стати найбільш важливою її складовою. В останні роки туризм став одним із самих прибуткових видів бізнесу у світі. Він використовує приблизно 7% світового капіталу [6].

З часом вподобання людей почали дещо змінюватися. Все частіше перевага віддається тінистим лісам та історичним пам`яткам. Це змушує говорити про екологічний туризм. Екологічний туризм включає в себе спробу поєднати історію і природу, мальовничі краєвиди з екологічним і краєзнавчим матеріалом, показати перспективу окремого регіону у позиції екологічного туризму.

В Україні також крок за кроком набуває обертів туризм, зокрема екологічний туризм. Він включає в себе не лише сумісність з природою (охорону ландшафтів, вод, флори, фауни), але й сумісність із здоров’ям, входять також економічна сумісність (економічні вигоди та переваги для регіону) та фізична сумісність (здатність інфраструктури поступово вбирати в себе розвиток туризму в певній місцевості) [10].

Метою роботи було на основі прийнятих засад рекреаційного туризму в Україні показати можливості Житомирської області як регіону екологічного і краєзнавчого туризму.

Для досягнення поставленої мети роботи були поставлені такі завдання:

1. З`ясувати засади екотуризму на сучасному етапі;

2. Охарактеризувати основні види екотуризму;

3. Проаналізувати зв’язок екотуризму з природоохоронною та рекреаційною діяльністю.

4. Показати стан розвитку туристичних ресурсів Житомирщини;

5. Розробити еколого-туристичний маршрут по Житомирській області.

Робота складається з вступу, 4 розділів, висновків та списку літератури

РОЗДІЛ І . РЕКРЕАЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ: ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ АСПЕКТИ

1.1 Поняття „екологічний туризм”

У процесі туристської діяльності неминуче відбувається зміна навколишнього середовища. В даний час проблема охорони навколишнього середовища і її поліпшення займають важливе місце в багатьох дослідженнях. Раніше дослідженням з аналізу туристської діяльності приділялося мало уваги, та й то розглядали вплив туризму тільки у визначених місцях земної кулі або вплив окремих його видів [19].

Вплив туризму на навколишнє середовище може бути прямим, непрямим і спонукальним, а також позитивним і негативним. Туризм не може розвиватися без взаємодії з навколишнім середовищем, однак за допомогою розвитку туризму і чіткого планування, можливо зменшити негативний вплив і збільшити позитивний.

Позитивний вплив туризму включає: охорону історичних пам'ятників, створення національних парків і заповідників, захист берегів і рифів, збереження лісів і т.д. Однак у багатьох країнах, що розвиваються, не робиться жодних кроків для захисту і збереження природи через відсутність фінансування, а отримані від туризму доходи перекачувалися в інші, пріоритетні сфери, які вважаються економічно більш вигідними. Негативний вплив туризму, на жаль, часто бере верх над позитивними. Зокрема, цей вплив на якість води в ріках, морях, озерах і на якість повітря через застосування транспортних засобів із двигуном внутрішнього згоряння на масляному паливі; шум від діяльності різних розважальних закладів; знищення місцевої і дикої фауни туристами; руйнування історичних пам'ятників вандалами, здійснюючи на них написи, і т.д. Це приклади лише незначних ушкоджень, заподіюваних навколишньому середовищу.

Розвиток екотуризму ґрунтується на прагненні звести до мінімуму негативний вплив на навколишнє середовище.

Згідно Програми дій – „Порядок денний на XXI століття” (Ріо-де-Жанейро, 1992) екологічний туризм має керуватися такими принципами:

· подорожі і туризм мають сприяти тому, щоб люди жили здоровим та повноцінним життям у гармонії з природою;

· подорожі і туризм мають робити внесок у збереження, захист і відновлення екосистем Землі;

· вони мають ґрунтуватись на сталих моделях виробництва та споживання; бути взаємозалежними із розвитком і захистом довкілля; захист довкілля має бути невід'ємною складовою процесу розвитку туризму. Індустрія туризму має поважати закони, які захищають довкілля [7].

Термін „екологічний туризм” і більш розповсюджена його коротка форма „екотуризм” являють собою буквальний переклад англійських „ecological tourism” і „ecotourism”. Епітет екологічний - не єдиний, застосовуваний в англійській мові і відповідно в американській, канадській, англійській, австралійській літературі й у літературі багатьох інших країн для позначення нових напрямків у туризмі, що сформувалися в останнє десятиліття в результаті впливу ідей „зеленого руху” і розвитку екологічного світогляд

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать