Особливості використання компютера для вивчення змістової лінії Нежива природа на прикладі уроків

Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Нежива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі

1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

1.3. Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів

Розділ 2. Конспекти уроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Немає сумніву в тому, що в найближчому майбутньому розвиток інформаційних і комунікаційних технологій приведе до повсюдного створення електронних бібліотек, наукових і навчальних лабораторій з доступом до відкритих віртуальних університетів, як основу єдиного освітнього і наукового середовища для всієї світової спільноти.

Нові інформаційні технології, а також створена людиною штучне інтелектуальне середовище можуть хоча б частково повернути багатьом людям здатності і комунікаційні можливості, яких їх позбавили природа, екологічні катастрофи, військові конфлікти або людське насильство. Ймовірно, в цьому полягає головна гуманістична тенденція, пов’язана з використанням інформаційних і комунікаційних технологій в освіті і інших сферах матеріальної і духовної діяльності людини.

Предметом нашої курсової роботи є використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) під час вивчення змістової лінії «Нежива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі.

Мета роботи – створити засоби навчання за допомогою комп’ютера з даної теми.

Об’єкт роботи – змістова лінія «Нежива природа».

Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Нежива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі

1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій шк олі

"Природознавство" в 3–4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Навколишній світ", який вивчається в 1–2 класах.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою "Природознавства" в 3–4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

"Природознавство" – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.

Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".

Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина) та зв’язки й залежності між ними.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов’язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи:

вступний

комбінований

узагальнюючий

предметний,

екскурсія.

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню – методи за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (дослід, практична робота, спостереження), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов’язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони – внутрішній. Наприклад, репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота.

Головними критеріями вибору методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми уроку виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості кожного школяра, рівень його готовності. Крім того, враховуються матеріал

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать