Стан фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку (12 років)

ВСТУП

Актуальність роботи. Середній шкільний вік (від 12-13 до 15-16 років) називають підлітковим, перехідним від дитинства до юності. Цей вік є дуже визначальним в фізичному розвитку дітей. В організмі відбуваються значні перебудови.

Він співпадає з стрічкою бурхливого зростання організму. Для цього віку характерні нерівномірне дозрівання. Протягом цих років з'являються ознаки статевого дозрівання, відбувається перетворення хлопчика в юнака, дівчинки в дівчину. Зростання тіла в довжину переважає над зростанням у ширину; кінцівки ростуть швидше, ніж тулуб. Зберігається велика рухливість хребта, а отже, не виключаються і можливості його скривлення при неправильних положеннях тіла, однобічних і надмірних напруженнях. Розвиток м'язів відстає від загального росту тіла, під цим розуміють швидку стомлюваність підлітків при фізичній роботі.

Характерним для середнього шкільного віку є загальна перебудова органів і систем, значна інтенсифікація росту і розвитку організму. Перебудова організму спричинює збільшену загальну чутливість, змінюється динамічна рівновага між першою і другою сигнальними системами, відбувається ослаблення вищого функціонального рівня кіркової діяльності другої сигнальної системи. Особливістю розвитку серцево-судинної системи є його відставання від росту тіла. Це зумовлює підвищення втомлюваності організму. Також особливістю цього віку є статеве дозрівання, яке характеризується лабільністю психіки, вегетативної нервової системи, відхиленнями у функціях серцево-судинної системи. У цей період інтенсифікуються процеси кіркової діяльності, скостеніння, розвитку скелетних м'язів. Ріст легень призводить до збільшення об'єму кожного вдиху, а також хвилинного об'єму дихання та життєвої ємкості легень.

Фізичний розвиток під впливом різних захворювань може змінюватися. За наявності розладів ендокринної системи спостерігаються суттєві зміни у фізичному розвитку - гігантизм, карликовість, нерівномірний розвиток окремих частин тіла. У дітей, які часто і тривало хворіють, особливо хронічними захворюваннями, спостерігається сповільнення росту, зниження надбавок маси тіла, ослаблення тонусу м'язів, порушення статури, плоскостопість.

Вивчення питання фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку є актуальним і ми детально зупинимось в даній роботі на його основних аспектах.

Тому дана робота присвячена саме цій важливій темі.

Мета роботи: проаналізувати стан фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку (12 років).

Завдання роботи:

1. Вивчити вікові особливості фізичного розвитку середніх школярів;

2. Дослідити рівень фізичного розвитку підлітків 12 років.

Об’єкт дослідження: учні 6 класу Білківської ЗОШ (19 чоловік).

Предмет дослідження: фізичний розвиток.

Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; тестування фізичного розвитку (антропометрія).

Практична значимість роботи складається у сприянні нормальному фізичному розвитку.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДЛІТКІВ

1.1 Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підліткового періоду

Фізичний розвиток – це закономірний процес становлення і зміни форм і функцій організму людини, який здійснюється під впливом умов життя, зокрема фізичного виховання. Фізичний розвиток залежить не лише від фізичного виховання, а й від цілої сукупності різних факторів і умов, суспільних і природних у тому числі і генетичних [7,с.15].

Під фізичним розвитком розуміють розміри і форму тіла, співвідношення їх віковій нормі. З фізичним розвитком тісно пов’язані моторний розвиток і статеве дозрівання. Фізичний розвиток можна розглядати як зовнішню прояву адекватності процесів росту і розвитку умовам існування організму. Виражені відхилення від нормативів фізичного розвитку означають порушення процесів росту і дозрівання організму. Часто вони бувають пов’язані з метаболічним порушенням, а також із патологією ендокринної та центральної нервової системи [3,с.12-13].

Залежно від умов і факторів (життя), що впливають на фізичний розвиток, він може бути всебічним і гармонійним, або обмеженим і дисгармонійним. Для оцінки фізичного розвитку відмічають темпи розвитку та масо-зростові співвідношення. Саме за цим співвідношенням і виділяють фізичний розвиток гармонійний або дисгармонійний.

Під гармонійним фізичним розвитком розуміють відповідність маси тіла, довжини тіла та інших антропометричних показників. Під дисгармонійністю фізичного розвитку розуміють невідповідність маси тіла його довжині, а також невідповідність об’ємних розмірів повздовжнім. У всіх випадках виявлення дітей з ознаками дисгармонійності фізичного розвитку вимагається підвищена увага до аналізу умов життя, об’єму навчального та фізичного навантаження [3,с.12].

Знаючи і вміло використовуючи об’єктивні закономірності фізичного розвитку людини, його можна спрямувати в оптимальному для особи і суспільства напрямку, забезпечити гармонійне вдосконалення форм і функцій організму, підвищити працездатність, «відсунути» час природного старіння. Ці можливості доцільного керування фізичним розвитком реалізуються, за певних умов і в певних межах, у процесі фізичного виховання [17,с.29].

Підлітковий вік – це період особливого біологічного розвитку, статевого дозрівання, активізації гормональної функції статевих залоз, період най

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать