Методика організації спостережень школярів за змінами в живій та неживій природі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Спостереження за змінами в природі та його види

1.1 Суть спостереження

1.2 Види спостережень

Розділ 2. Методика проведення спостережень на уроках курсу "Я і Україна"

2.1 Спостереження як метод навчання природознавства

2.2 Використання спостережень за природою в 1-4 класах

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння системи знань, адекватної навколишній природі з її зв’язками і залежностями.

Відсутність запасу конкретно-образних уявлень у молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Дітям важко уявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих об’єктів або їх зображень. Одним із методів забезпечення наочно-чуттєвої основи засвоєння є спостереження.

Спостереження - це цілеспрямоване, планомірне сприймання об’єктів навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. Учень не просто повинен слухати, а прислухатись, не просто дивитись, а придивлятись, всебічно розглядати об’єкт, щоб створити необхідне уявлення про нього.

Мета роботи - дослідити методику проведення спостережень на уроках природознавства в початковій школі.

Предмет роботи - проведення спостережень з молодшими школярами.

Об’єкт роботи - спостереження за природою в 1-4 класах.

Завдання:

аналіз проблеми на теоретичному рівні;

дослідження методичної бази проведення спостережень;

характеристика методики в 1-4 класах.

В 1 розділі роботи ми охарактеризуємо:

суть спостереження;

структуру спостережень;

класифікацію спостережень.

В 2 розділі роботи:

розглянемо спостереження як метод навчання природознавства;

узагальнимо методику проведення спостережень в початковій школі.

Розділ 1. Спостереження за змінами в природі та його види

1.1 Суть спостереження

Спостереження - це суб’єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати. З цим умінням пов’язаний розвиток такої якості особистості, як спостережливість. Спостережливість - це прагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі й такі деталі, які здаються зовні недостатньо помітні і на перший погляд малоістотні, уміння помічати незначні відмінності, зміни в предметах і явищах. Спостережливість - важлива риса особистості. Вона впливає на структуру і зміст інших психічних процесів, оскільки спостережлива дитина більше сприймає, глибше мислить і розуміє. Це полегшує засвоєння знань та умінь, забезпечує кращі результати в навчанні, позитивні емоції, розвиває пізнавальні інтереси, впливає на поведінку. Важливість і необхідність спостережень молодших школярів у процесі вивчення природознавства незаперечна.

У процесі навчання спостереження виступає одним із методів його організації. З позиції розуміння методу навчання як дидактичної категорії спостереження є способом організації взаємозв’язаної діяльності учителя й учнів і полягає у тому, що вчитель організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання учнями об’єктів природи.

Зміст діяльності вчителя під час використання цього методу зумовлюється, по-перше, об’єктивною сутністю спостереження (пізнавальною діяльністю суб’єкта), його структурою, змістом її компонентів та закономірностями реалізацій; по-друге, віковими особливостями психічного розвитку молодших школярів; по-третє, наявністю опорних знань, умінь, навичок та життєвого досвіду учнів.

У структурі спостереження виділяються такі компоненти:

1. Цілі спостереження.

У цілях чітко визначається об’єкт, за яким вестиметься спостереження, і його результат.

Цілі, визначені вчителем, повинні бути сприйняті й усвідомлені учнями. Усвідомленню цілей сприяє розкриття змісту основних термінів, за допомогою яких ціль формулюється, конкретизація об’єктів і результатів спостережень. Наприклад, на уроці-екскурсії учням пропонується завдання:

1) поспостерігати за кольором неба восени;

2) поспостерігати за особливостями поведінки перелітних птахів восени і т. ін.

У першому завданні об’єктом спостережень є небо, а результатом - уявлення про колір неба восени. І об’єкт, і результат є конкретними, вони позначені зрозумілими термінами. У другому - об’єктом є перелітні птахи. Це узагальнений образ, оскільки терміном "перелітні птахи" позначається група птахів, які відлітають на зиму в теплі краї. Отже, щоб діти розпочали спостереження, необхідно насамперед конкретизувати об’єкт, знайти в природі ті предмети, які йому відповідають. З цією метою актуалізується зміст поняття "перелітні птахи" та уміння розпізнавати цих птахів у природі. Результатом спостереження буде уявлення про особливості поведінки перелітних птахів восени. Який його зміст? У 3 класі уявлення про поведінку перелітних птахів восени включає такі ознаки: спів птахів восени, місця літання, характер літання (поодиноко чи зграями). Саме у визначенні цих ознак чи їх актуалізації полягає конкретизація мети спостереження.

Робота, що спрямована на осмислення цілей спостережень, є обов’язковою і пояснюється такими причинами: