Психолого-педагогічні основи розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів на прикладі уроків курсу "Я і Україна"

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кафедра природничих і математичних

дисциплін початкового навчання

Курсова робота

Психолого-педагогічні основи розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів на прикладі уроків курсу

«Я і Україна»

Виконала:

студентка 31 групи (заочної форми навчання)

факультету підготовки вчителів початкових класів

Вознюк Наталія Анатоліївна

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри природничих

і математичних дисциплін початкового навчання

Жаркова Ірина Іванівна

Тернопіль-2009

Зміст

1. Сутність пізнавальних інтересів та їх роль у навчально-виховному процесі початкової школи

2. Вікові особливості учнів молодшого шкільного віку

3. Сучасний урок природознавства з погляду забезпечення пізнавальних інтересів

Список використаної літератури

1. Сутність пізнавальних інтересів та їх роль у навчально-виховному процесі початкової школи

Інтерес є могутнім засобом успішного навчання й виховання, необхідною умовою досягнення позитивних результатів.

Розглянемо, як у психолого-педагогічній літературі розкривається природа інтересу, тобто його сутність, структура, взаємозв’язки з окремими компонентами навчального процесу.

Інтерес — це вибіркове емоційно-пізнавальне ставлення особистості до предметів, явищ, подій навколишньої дійсності. Тут вступають в єдності об’єкт інтересу, що має захоплюючі, привабливі сторони, і суб’єкт, для якого ці сторони життєво важливі [73].

Іншими словами, уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, що, чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукати відповіді на ці запитання, не відступити перед труднощами, а отримавши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане — все це , разом узяте, і є інтерес. Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він міцно пов’язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам’яттю, мисленням і волею. Інтерес ґрунтується на орієнтувально-дослідницькому рефлексі. І.П. Павлов вдало назвав його рефлексом «Що таке?».

Пізнавальний інтерес — вид мотивів, форма прояву пізнавальних потреб, що виявляється в прагненні до пізнання об’єкта чи явища, оволодіння певним видом діяльності; має вибірковий характер; є найважливішим стимулом до навчання [73].

Динамічність, поступальний рух, перехід від явища до сутності, встановлення глибоких зв’язків, оволодіння закономірностями є характерними ознаками пізнавального інтересу.

З самого початку навчальної діяльності дітей значно змінюється спрямованість їхніх інтересів. Дослідження Л.І. Божович [12], М.Ф. Морозової [60], П.І. Размислова [69] та інших психологів показують, що наприкінці дошкільного періоду внаслідок освітньо-виховної роботи в дітей звичайно виникає нова вища потреба — вчитися. У зв’язку з цим з’являється інтерес до школи, до навчання, до всього шкільного життя.

Вивчаючи пізнавальні інтереси молодших школярів, учені переконалися, що дитячі захоплення дуже різні. Зокрема, у дослідженнях Н.М. Бібік [8], Л.К. Нарочної [62] встановлено, що діти виявляють великий інтерес до предметів і явищ природи. Це видно із численних запитань, з якими вони звертаються до дорослих і вчителів. Так, виходячи із своїх знань про утворення різних предметів і пов’язуючи їх з явищами природи, учні запитують: «З чого Сонце зроблено? Хто зробив Сонце?» Дітей цікавить величина і склад нашої планети: «Чи велика Земля? Хто її зробив? З чого складається Земля?» Багато запитань пов’язано з бажанням розширити свої знання про воду: «Чому вода буває тепла і холодна? З чого вона? Звідки береться вода в річках?» Великий інтерес учні початкових класів виявляють до живих істот. Їх приваблює можливість набувати знання в процесі пізнавальної діяльності.

Характеризуючи особливості пізнавального інтересу, Г.І. Щукіна [86] визначає такі його істотні ознаки:

· інтелектуальну спрямованість пошуку нового в об’єкті, прагнення ознайомитися з предметом ближче, пізнати його глибоко і всебічно;

· усвідомлене ставленнялюдини до предмета свого інтересу ідо завдання, що стоїть перед нею в пізнанні цього предмета;

· емоційну забарвленість: інтерес завжди пов’язаний з бажанням щось дізнатися, радістю пошуку, гіркотою невдачі і торжеством відкриттів;

· вияв у вольовій дії: інтерес спрямовує зусилля людини на відкриття нових сторін і ознак предмета.

У цій характеристиці привертає увагу емоційна забарвленість і дієвість інтересу, який стає значущим мотивом поведінки школярів.

Інтереси молодших школярів відзначаються такими характерними особливостями:

-наслідувальністю (випадковістю виникнення);

-непостійністю, короткочасністю легкою і безпричинною зміною;

-поверховістю (цікаві лише зовнішні факти, зокрема яскраві, незвичайні, заглиблюватися в суть — непривабливо);

-близькістю власному життєвому досвіду;

-розкиданістю (учень цікавиться багатьма зовсім різними галузями знань, без усякого їх зв’язку; діти ставлять безліч запитань, далеко виходячи за межі навчального матеріалу);

-спрямованістю на найближчий результат (Розв’язав задачу чи ні? Скільки помилок зробив? Яку оцінку поставив учитель?)

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать