Заняття як форма організації процесу навчання та виховання

Міністерство освіти і науки України

Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського

Факультет дошкільного виховання

Кафедра дошкільної педагогіки

«Заняття як форма організації процесу навчання та виховання»

Курсова робота студентки 3 к.

Попової Оксани Віталіївни

Спеціальність: Дошкільне виховання

Одеса - 2011

Зміст

Вступ

Розділ I. Заняття як форма організації процесу навчання і виховання

1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури в дослідженні теми

1.2 Ознаки занять, їх види, структура та зміст

Розділ II. Експериментальне дослідження проблеми формування елементів учбової діяльності у старших дошкільників

2.1 Формування у дошкільників здатності вирішувати учбову задачу

2.2 Модель заняття в старшій групі по розділу "Птахи взимку"

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Дошкільне дитинство — досить тривалий час розвитку дитини і неповторний за темпами. Завдання виховання на кожному етапі цього періоду мають свою специфіку. У немовлячому і ранньому дитинстві важливо формувати якості, які зумовлюють розвиток суто людських властивостей і здібностей (потреби у спілкуванні, прямоходінні, діях із предметами та ін.). Завдання виховання значно ускладнюється у дошкільному віці, коли формуються якості, що визначають подальший розвиток дитини.

Концепція дошкільного виховання в Україні передбачає широкі можливості для створення дошкільних закладів, які б якнайповніше використовували досягнення етнопедагогіки, світової педагогічної думки відповідно до реалій суспільного буття, виховних традицій народу.[1]

Вимоги суспільства до вихованості й навченості дошкільника, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті, сформульовані у Базовому компоненті дошкільної освіти, який репрезентує ступінь компетентності — комплекс особистісних якостей і властивостей, потреб і здібностей, елементарних теоретичних уявлень, що становлять систему знань дитини, життєво важливих практичних умінь, які гарантують здатність реалізувати можливості розвитку особистості.

Базовий компонент дошкільної освіти окреслює вимоги до її змісту, рівня та обсягу, які є основою оцінювання освітнього рівня дитини, узгоджують її інтереси й потреби суспільства щодо освіченості. Йдеться про формування певної життєвої позиції дошкільника, розвиток його елементарної життєвої компетентності.[2]

Загалом, мета і завдання виховання дитини в сім´ї, дошкільних закладах полягають у формуванні її особистісної культури і компетентності. Конкретизує їх Концепція безперервної системи національного виховання, яка передбачає: повноцінний і всебічний розвиток дітей на засадах національної культури і духовності з урахуванням різноманітності національного складу та регіональних умов України; забезпечення фізичного і психічного здоров'я дітей, своєчасне виявлення тих, хто потребує корекції здоров'я; здійснення виховного процесу з урахуванням особистісних якостей, стану здоров'я, природних задатків дитини; розумовий розвиток дітей, розвиток пам'яті, уваги, мислення, уяви, допитливості, захоплень; створення сприятливих умов для розвитку моральної самооцінки, яка має відображати ставлення дитини до себе як суб'єкта гуманних, доброзичливих взаємин з оточуючими; прилучення дітей до культури, мистецтва, традицій, обрядів українського народу, формування духовності, прищеплення шанобливого ставлення до культурних надбань, звичаїв, традицій інших народів; своєчасне виявлення ранньої обдарованості, забезпечення умов для розвитку талановитих дітей; соціалізацію особистості дитини, яка полягає в організації спілкування як особливого виду діяльності, що дає дитині змогу пізнавати дійсність, світ людських взаємин і саму себе не лише вербально, а й у процесі обміну емоціями й почуттями.[3]

Закон України «Про дошкільну освіту» зосереджує увагу на таких завданнях дошкільної освіти: збереження і зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини; виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточуючих і довкілля; формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду.[4]

Отже, загальною метою виховання дітей дошкільного віку є всебічний розвиток дитини, формування базису її особистісної культури. Реалізується вона в єдності складових частин виховання дітей дошкільного віку.

Розділ I. Заняття як форма організації процесу навчання і виховання

1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури в дослідженні теми

Загальновизнаним є факт, що провідною формою організації навчання вихованців ДНЗ (дитячий навчальний заклад) є заняття. Використання занять як основну форму навчання дітей обґрунтував Я.А. Коменський.

Ян Амос Коменський в педагогічній праці «Велика дидактика» розробив правила організації занять, чіткий розподіл і зміст всіх видів роботи, обґрунтував дидактичні принципи навчання дітей.[5]

Крім того, він одним з перших висунув ідею про те, що початок планомірного виховання і навчання лежить в дошкільному віці, розробив зміст навчання дітей дошкільного віку і виклав їх в педагогічній праці «Материнська школа

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать