Моніторинг систем управління якістю ВНЗ
1. Моніторинг якості вищої освіти. Традиційний підхід
Традиційно моніторинг якості вищої освіти пов’язується зі спостереженням та оцінюванням результатів освіти з подальшим їх аналізом і вжиттям заходів для підвищення рівня підготовки випускників ВНЗ.
У розвиток цього підходу пропонувалось у [1] розглядати моніторинг як систему, яка включає взаємодію суб’єктів (зовнішніх і внутрішніх) та об’єктів (студенти, викладачі, навчальний процес).
Виходячи з світових тенденцій розвитку вищої школи, варто відзначити перспективність рейтингової системи поточного контролю успішності студента, яка сприяє суттєвому підвищенню рівня якості підготовки за рахунок стимулювання студента до планомірної, систематичної навчальної діяльності протягом усього семестру. Передумовою для створення ефективної системи контролю є організація інтерактивного процесу навчання, коли викладач і студенти є партнерами на шляху до здобуття нових знань, а також належна організація самопідготовки студента.
Останнім часом поширеною стала практика поєднання результатів поточного і проміжного контролю у інтегровану оцінку успішності студенту за семестр. Ця оцінка пропорційно враховує рівень відвідування занять, результати поточного контролю (тестів, контрольних робіт, поточних завдань, наукової роботи) і поточного контролю (заліків, іспитів, курсових робіт, практики). Інтегрована оцінка успішності студента за семестр дорівнює:
Oic = P1 В3 + P2 PПК + P3 PПРК , де
де P1 , P2 , P3 - вагові коефіцієнти оцінки відвідування занять В3 , результатів поточного контролю PПК та проміжного контролю PПРК.
Аналогічно за рейтинговою системою має оцінюватись діяльність викладацького складу та іншого персоналу ВНЗ:
Oi П = P1 РОС + P2 PМР + P3 PНД , де
де P1 , P2 , P3 - вагові коефіцієнти результатів опитування студентів щодо якості викладання РОС , експертної оцінки результатів методичної діяльності викладача PМР , експертної оцінки результатів наукової діяльності PНД.
У [2] деталізовано вимоги до традиційної системи моніторингу, його змісту, функцій та методів. При цьому наголос робиться на необхідності відслідковування не тільки рівня професійної підготовки спеціаліста, а також його особистісних якостей. На рис.2 наведено основні вимоги до моніторингу якості вищої освіти.
На рис. 3 наведено функції моніторингу.
На рис. 4 наведено методи моніторингу якості вищої освіти.
|
Таблиця 1
| № з/п | Рівень організаційної структури ВНЗ | Функція моніторингу | Відповідальний |
| 1. | Рівень ректорату | Організація навчального процесу кафедри/факультету; виконання навчальних планів; робочих програм; виконання поточного та проміжного контролю; використання технічних та програмних засобів у навчальному процесі; проведення вибіркових тестувань (ректорські контрольні); організація самостійної роботи студентів; організація контролю за відвідуваністю лекцій; проведення анкетування студентів і викладачів; складання звіту | Уповноважений ректором співробітник |
| 2. | Рівень деканату | Аналіз сесій з урахуванням успішності студентів різних спеціальностей; аналіз інформації з кафедр щодо самостійної підготовки студентів; організація олімпіад; організація додаткових занять | Декан, або уповноважений ректором/ деканом співробітник |
| 3. | Рівень кафедри | Поточний тестовий контроль знань, попереднє тестування; повторне здавання заліків та іспитів комісії; оцінювання залишкового рівня знань за результатами навчання суміжних спеціальностей; контроль за засвоєнням практичних навичок та умінь; проведення конкурсів, семінарів, олімпіад для студентів; додаткове навчання для студентів, що відстають | Завідувач кафедрою та/або уповноважені ним співробітники |
| 4. | Студентський рівень | Оцінювання рівня викладання, умов навчання | Деканат |
| 5. | Рівень випускника ВНЗ | Анкетування випускників | Департамент працевлаштування, факультети, кафедри |
У багатьох роботах, присвячених проблемі створення і функціонування системи моніторингу, представленої на рис.1, описано її окре
Наверняка у вас есть товары или услуги, продажа которых приносит вам максимальную прибыль. Для быстрого старта в сети вам необходимо создание посадочной страницы (одностраничного сайта), на которой будет размещена информация о маржинальных товарах/услугах интернет магазина. За 8 лет опыта разработки конверсионных страниц мы выработали оптимальную структуру, которая позволит привлекать через landing page больше продаж. На такую структуру «одевается» ваш контент — фирменный стиль, тексты, фотографии, уникальные торговые предложения, после чего страница выходит в свет. Разработка лендинга и запуск в сети — до 7 рабочих дней. Стоит отметить, что в разработку самой посадочной страницы входит и написание копирайтером продающих текстов для вашего бизнеса, чтобы каждый посетитель страницы захотел совершить покупку именно у вас. Результат: качественно разработаная продающая посадочная страница, которая готова приносить вам новых клиентов.