Новий європейський дизайн. Тенденції розвитку

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет технологій та дизайну

Факультет дизайну

Кафедра рисунку та живопису

КУРСОВА РОБОТА

«Новий європейський дизайн. Тенденції розвитку»

Студентка Брусенцова А. О. група БДр5-07

Керівник роботи Кузнецова Н.А.

Завідувач кафедри доцент Колесніков В. Г.

м. Київ 2010 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.1 Європейський бренд

1.1.1 Сучасний підхід до візуальної ідентифікації бренду

1.1.2 Візуальні комунікації

1.1.3 Айдентика

1.1.4 Дизайн Apple

1.1.5 Тенденції у дизайні логотипів

1.2 Майбутнє брендингу

1.2.1 Майбутнє ідентифікації

1.2.2 Глобальна зміна середовищ

1.3 Український дизайн – це Європейський дизайн

1.3.1 Проблема становлення дизайн-освіти

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

БІБЛІОГРАФІЯ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Дизайн утворившись як потяг радикальної творчої інтелігенції змінити предметне оточення людини, а через це змінити і саму людину як соціально-утопічна течія, спрямована на покращення існування.

Але дизайн був поглинутий комерційним духом сучасної західної цивілізації.

Втягнутий в масове виробництво, видозмінений дизайн став органічною частиною сучасного соціально-економічного механізму.

В сучасному суспільстві на даному етапі розвитку дизайну є підстави говорити про два різні види дизайну, що, скоріш за все, слідують один за одним: дизайн - як важливий засіб покращення якостей промислових виробів, підвищення економічної ефективності виробництва і оптимізації взаємовідносин між виробництвом та використанням його продуктів ( такий дизайн часто називають класичним); дизайн - як загальне (чи тотальне) проектування предметного середовища, що оточує людину.

Загальне проектування включає в себе комплексне перспективне проектування, яке має забезпечити створення предметних умов вирішення соціальних, естетичних, побутових та деякою мірою психологічних проблем, що існують у сучасному суспільстві.

Для того щоб розпочати конструювання того чи іншого виробу, необхідно виявити його суспільну необхідність, тобто дати йому соціально-якісну оцінку, а також вирішити, в якій кількості слід випускати виріб, щоб він відповідав потребам суспільства. Для визначення того, наскільки даний виріб відповідає вимогам зручності та краси, необхідно розглянути його не як ізольований предмет, а як частину складної системи «Людина – Річ - Середовище».

У відповідності до вимог ергономіки виріб має бути пристосованим до дій людини і мати якості та риси, котрі робили б його дійсно корисним.

Технічні та економічні вимоги до конструювання виробів розробленні досконально, уточнюються постійно задля покращення кінцевого результату.

З позиції дизайну виріб повинен відповідати деяким додатковим вимогам.

Виріб має бути максимально економічним не тільки у процесі виробництва, а й в експлуатації. Він повинен забезпечити загальну рентабельність виробництва навіть тоді, коли використання деяких методів художнього конструювання призведе до подорожчання його виробництва.

При художньому конструюванні (розробці дизайну) виробу повинна бути досягнута повна узгодженість між його фізико-механічними ресурсами та строками його морального старіння, тобто повинна бути забезпечена синхронність його старіння за усіма параметрами.

Дизайн можна визначити як вид цінністного регулювання людських відносин через масову комунікацію маркетингу та торгівлі. Купуючи виріб людина купує не тільки річ, яку потребує, а, ніби відтворює саму себе, збирає себе частинами, відновлює себе, відтворює той образ, який має в неї бути у відповідності до тієї ролі, яку людина відіграє у суспільстві. Виріб визначає деякою мірою статус, відображає світогляд і бачення свого місця у цьому світі. Наприклад Б. Гройс у своїй статті «Мистецтво, дизайн, політика» наводить наступне пояснення цього явища: «Люди, як правило, купують не тому, що їм щось потрібно, а частіше тому, що інші це вже мають. Отже, акт покупки є насправді політичним актом, що і враховує економіка. При покупці речі тієї або іншої відомої фірми люди тим самим маркірують свою приналежність до тієї або іншої суспільної групи. Вся система споживання є системою символічного вписування себе в якийсь візуальний контекст». 1 (1, с.57) «Акт купівлі-продажу не є сьогодні просто економічним актом. Це акт і етичний, і політичний, і естетичний.

Дизайн у ньому виступає абсолютно обов'язковим елементом, інакше товар не буде тим, чим повинен бути. Він буде вартістю, буде споживчою вартістю, але не буде цінністю в широкому розумінні слова.»Виникла проблема, з критикою якої виступало багато провідних дизайнерів.Це проблема фетишизації предметів, виробів, їх зовнішньої форми.Стилізація чи надання надмірного, показного шику зовнішньому вигляду предметів може створити з предметів речі, які матимуть вартість лише за образ який вони втілюють. Провини лише виробників тут не має. Виробники та споживачі сходяться у своїх побажаннях. Адже людині необхідні речі, які б створювали її образ, відображали соціальний та економічний статус, підкреслювали її неповторність та індивідуальність. Але людина може бути поглинута речами, може наступити мить коли процес вибору предметів оточення стане некерованим, речі можуть протистояти людині «стаючи його другою природою без якої він не зможе іс

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать