Світова торгівля в умовах глобалізації. Позиції України на світовому ринку

Зміст

Вступ

1. Світова торгівля та стан кон’юнктури основних зовнішніх ринків для України

2. Позиції України на світовому ринку товарів та послуг

3. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародній торгівлі

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Функціональна диверсифікація і посилення зовнішньоекономічних факторів у розвитку національних економік є особливістю відтворення та однією з вирішальних передумов підвищення їх ефективності. Цей етап характеризується все повнішим проявом інтеграційних рис у світовому масштабі та поглибленням міжнародного поділу праці. Названі процеси торкаються і розвитку України, а тому не можуть не позначитись на умовах, характері вибору пріоритетів та напрямі її інтеграції до світового господарства.

Зовнішня торгівля є найдавнішою і основною формою зовнішньоекономічної діяльності, через яку здійснюються світогосподарські зв'язки. Тому поглиблене вивчення переваг України у світовій торгівлі є життєво необхідним і актуальним.

Реальний стан економіки України спричиняє певні труднощі в інтегруванні у світогосподарські процеси. Україна повинна активніше підключатися до широких та інтенсивних світогосподарських відносин, поглиблення НТП та припливу іноземних капіталів і новітніх наукових і технологічних досягнень з-за кордону.

Надзвичайно важливим є врахування досвіду країн з розвинутою ринковою економікою, особливостями яких є:

по-перше, зменшення потреби в багатьох традиційних видатках сировини;

по-друге, зростає кількість підприємств, які працюють за "швидким" циклом, коли етапи проектування, розробки та випуску продукції стають єдиним процесом, а необхідність у запасах сировини, матеріалів, комплектуючих та устаткуванні скорочуються;

по-третє, зростає інвестування коштів в інформаційно-електронну інфраструктуру; по-четверте, підсилюється ефективність здійснення управлінських операцій та скорочується час для прийняття рішень і проходження їх через економічні механізми. Україна не спроможна сьогодні наздогнати "швидкі" економіки, але може орієнтуватись на їх досвід при проведенні структурних ринкових трансформацій.

1. Світова торгівля та стан кон’юнктури основних зовнішніх ринків для України

Середній обсяг світового експорту товарів і послуг у десятиріччі (1983-1993 рр) складав 2,683 млрд дол., а в наступному - вже 5.736 млрд дол., тобто зріс у 2,1 рази.

Таблиця 1.1

Світовий експорт товарів і послуг (млрд дол. США)

1983-1993	1994-2007	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
2,683	5,736	4,271	4,388	4,713	4,719	5,265	6,236	6,549	6,752	6,972*	7,498*

Зростає відкритість економік провідних країн світу, що засвідчує їх активну участь у процесах глобалізації. Так питома вага зовнішньоторговельного товарообігу у ВВП зросла з 1950 р. до 2007 р. у США з 6 до 20%, у Франції - з 20 до 35-37%, в Німеччині - з 20 до 40-42%, в Англії з 40 майже до 50%.

Високу зовнішньоторговельну квоту, обумовлену іншими чинниками, але порівняну з іншими країнами, має й Україна, що спонукає до необхідності врахування в економічній політиці суперечливого впливу глобалізації як на економічний розвиток, так і на економічну безпеку нашої країни.

Протягом 1990-2007 рр. Середньорічні темпи зростання світового ВВП складали 1,5%, а світового товарного експорту 6%, в тому числі готових виробів - 6,5%. Сільськогосподарської продукції - 4,5, продукції видобувних галузей промисловості - 4%. У 2007 році світовий товарний експорт дорівнював 5,115 млрд дол., в тому числі готові промислові вироби складали 3,700 млрд дол., сільськогосподарські продукти - 586 млрд дол., продукція видобувної промисловості - 574 млрд дол.

Лідируючі позиції у світовому експорті посідають країни "великої сімки", серед них на першому місці - США з річним обсягом експорту 624,5 млрд дол., що складає 11,8% глобального експорту. Замикає сімку Канада з розміром експорту у 201,6 млрд дол., та з часткою у світовій торгівлі 3,8% [5, с.38].

Важливими ознаками розвитку міжнародної торгівлі є її глобалізація і, що діє всупереч цьому процесу, її регіоналізація, коли торговельні потоки спрямовуються в країни, об'єднанні різного характеру економічними угодами.

Розгортання процесу глобалізації відбувається у певних формах чи, іншими словами, глобалізація має свої іманентні форми прояву. Вони здебільшого викристалізовуються і знаходять своє матеріальне втілення у збільшенні обсягів та диверсифікації структури міжнародної торгівлі; в міжнародних прямих і портфельних інвестиціях, що все ширше використовуються в системі заходів національного економічного розвитку; в переміщеннях робочої сили по всьому полю світового господарства; у зростаючому використанні знань, технологій, менеджменту, маркетингу, що продукуються в більш розвинутих країнах, а використовуються в економічних системах, які поступово конвертуються у світогосподарські процеси.

Найбільшим регіональним об'єднанням в даний час є Азійсько-тихоокеанське економічне угруповання АПЕК, частка якого складає майже 50% міжнародної т

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать