Польська республіка наприкінці ХХ поч. - ХХІ ст.

Так розпорядилася доля, що на протязі всього свого існування двох держав, історія України та Польщі тісно перепліталася і складала єдиний організм, насамперед з огляду на багатовікове переплетіння історичних доль українців і поляків, розуміння непростих сюжетів їхніх взаємин, які важким тягарем відклалися в свідомості обох народів і подекуди заважають дивитися в майбутнє.

Актуальність теми полягає в тому, що врахування досвіду провідних країн Європи (до яких відноситься і Польща) у вирішенні соціально-економічних, політичних проблем нашої держави сприятиме формуванню нового економічного мислення, без якого неможливо успішно вирішувати комплексні проблеми української економіки.

Об’єктом курсового дослідження – є Польща.

Предметом дослідження – економічне, політичне становище Польщі наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.

Мета роботи – з’ясувати передумови розвитку економіки Польщі, охарактеризувати сучасну політичну структуру польського суспільства.

Хронологічні рамки – дослідження охоплює період ХХ ст. – початок ХХІ ст.

Територіальні рамки дослідження визначаються межами Польщі.

Згідно мети даної роботи, були визначені і вирішувалися наступні завдання: визначити основні періоди політичного розвитку Польщі, охарактеризувати головні здобутки в економічній сфері та на політичній арені.

Як не дивно, незважаючи на давнє сусідство й такі ж давні стосунки, українська історіографія ні в минулому, ні тепер не спромоглася подати власне українську версію польської історії. Праці з окремих проблем історії Польщі писали ще М.І. Костомаров, потім М.С. Грушевський, С. Томашівський та інші знані українські дослідники. У радянські часи було підготовлено посібники з «Історії південних і західних слов'ян», а також, перекладено українською праці деяких російських авторів (О.Я. Манусевича). Але тодішнє ідеологічне й політичне спрямування обмежувало обрії неупередженого погляду на Польщу і поляків, а велика кількість питань ними взагалі обходилася. Що гірше, і радянська, і давня українська література в силу тих чи інших обставин спотворювали минулу дійсність на догоду інтересам національної, класової чи іншої боротьби. Образ поляка в ній неодмінно асоціювався з паном-шляхтичем і загарбником-експлуататором України. Така література, на жаль, в більшості закріпила в свідомості читачів ці стереотипи.

Проте і в давнину, і сьогодні життя людей, як українців і поляків, так і інших народів ніколи не обмежувалося політичною боротьбою й ідеологічним протистоянням. Більше того, для пересічного українця й поляка вони були питаннями значно менш значними ніж труднощі повсякденного життя і проблеми свого краю. Взаємини між поляками і українцями завжди були набагато різноманітнішими, ніж це може здатися на перший погляд. Не тільки нові політичні реалії – незалежні Україна й Польща в Центрально-Східній Європі та їх роль у формуванні обрисів Старого континенту, а й нова інтелектуальна атмосфера, що поступово починає утверджуватися в посткомуністичних країнах, тривалий час відсторонених від поступу наукових ідей світової гуманістики, вимагають перегляду усталених поглядів на тих, хто живе поряд, ближче чи дещо далі. Образ «ворога» або «неприятеля» повинен поступитися місцем образу «іншого», який є нічим не гірше власного. А щоб так сталося, треба насамперед відкинути й неупереджено подивитися й зрозуміти, як і чим жили ці «інші» впродовж історичних епох, кожна з яких мала свої усталені уявлення, прагнення і пріоритети. Треба спробувати з'ясувати, чому і як минулі покоління сприймали сучасну їм дійсність, визначали в ній своє місце, народжували дітей, вирощували пшеницю й створювали неповторну культуру.

Загалом стан наукової розробки досліджуваної проблеми не можна вважати задовільним. Основний і найбільш вагомий недолік історіографічного характеру – це відсутність фундаментальних наукових досліджень, в яких би ґрунтовно, послідовно характеризувалося економічне, політичне становище Польщі на прик. ХХ – поч. ХХІ ст.

Тут слід згадати загальні праці з економіки зарубіжних країн, які більш – менш висвітлюють проблему в контексті внутрішньо економічного розвитку Польщі (Економіка зарубіжних країн за ред. А. Філіпченка. – К., 1998, Погорлецкий А. Экономика зарубежных стран. – С.-Пб., 2000, Чужиков В. Економіка зарубіжних країн. – К., 2005, Социально-экономическая география зарубежного мира (под ред. В. Вольского). – М., 2001.).

Важливими також вбачаються праці, об’єктом дослідження в яких, стало політичне та геополітичне становище Польщі на різних етапах свого розвитку. Це монографії (Економіка зарубіжних країн (за ред. Ю. Козака). – К., 2003, Экономика зарубежных стран (под ред. В. Колесова). – М., 2000., Зашкільняк Л. Історія Польщі. – Львів, 2004.)

Викликають нагальний інтерес і публіцистичні праці деяких авторів, які приділяли увагу питанням структури і динаміки розвитку економіки Польщі в кінці ХХ – поч. ХХІ ст., а також визначали особливості зовнішньоекономічної діяльності Польщі. Зокрема, даним питанням присвячені статті Пташока Я. (Пташок Я. Стратегия поддержки экспорта // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – №2. – С. 24.), Ебергарда П. (Эбергард П. Результаты общественно-экономического преобразования в Польше и Украине // Экономика Украины. – 1999. – №4. – С. 82 – 83.) та ін.

Безумовно, кожне з цих досліджень, не являє собою ізольовану характеристику саме зазначеного періоду, а висвітлює, хоча деякі і в ме