Світовий ринок чорних металів

Вступ

Світовий ринок чорних металів навіть у постіндустріальному суспільстві залишається однією з найважливіших галузей світового господарства. Попит на сталь та інші чорні метали є похідним від попиту на найрізноманітніші продукти кінцевого споживання. Економічний розвиток, перспективи міжнародного співробітництва будь-якої держави та її суб’єктів господарювання вирішальною мірою залежать від стану та динаміки світового ринку, процесів міжнародної інтернаціоналізації та інтеграції на світовому та регіональному рівнях. Таким чином, розвиток галузі багато в чому залежить від темпів росту світової економіки в цілому.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення і аналізу теоретико-статистичних засад, процесу формування ринку чорних металів, визначити характер тенденцій, що існують в галузі, а також, враховуючи цей досвід, виділити завдання, що виникають у зв’язку з проблемою розвитку сучасного ринку чорних металів в Україні та їх вирішення.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що одним з найважливіших пунктів народногосподарського комплексу і зовнішньої торгівлі України є саме галузь чорної металургії. Але реалізація її експортного потенціалу має полягати у розвиненні високотехнологічного, наукомісткого та ресурсозберігаючого виробництва. Цим посилюється необхідність використання сучасних знань про стратегію і тактику боротьби за ринки збуту, реструктуризацію підприємств і організацій металургійного комплексу, освоєння нових ринків щодо поставки товарів високого рівня переробки.

Наразі у світі йде інтенсифікація інтеграційних процесів в галузі, загострення кризи сировинного питання і вихід нових могутніх гравців на ринок чорних металів. Це в свою чергу веде до глобальних і регіональних змін у структурі світогосподарських зв’язків.

Дотримання і наслідування науково обґрунтованих принципів економічної політики в процесі широкої міжнародної співпраці складає важливу передумову ринкових перетворень в Україні, створення бі0льш сприятливих конкурентних умов для її участі у глобальній та регіональній господарській інтернаціоналізації і залучення іноземних інвестицій. Очікуваними практичними наслідками має стати загальний підйом економіки, утворення великої кількості нових робочих місць і становлення України як повноправного члена міжнародної спільноти.

Об'єктом дослідження є світовий ринок чорних металів, проблематика процесів глобалізації галузі, роль України у міжнародному поділі праці як постачальника металургійної сировини та пріоритети подальшого розвитку галузі.

Предметом дослідження виступає система світогосподарських зв’язків між суб’єктами міжнародного металургійного комплексу відповідно до умов і потреб світового ринку чорних металів.

Методи дослідження . Використані методи індукції та дедукції, економічного аналізу, наукового пізнання, діалектичний метод. Методи функціонального, галузево-секторального аналізу, кількісного та якісного порівняння, наукового прогнозування, експертних оцінок, а також порівняльного аналізу регіонів, субрегіонів, окремих країн та їх інтеграційних угруповань.

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження ринку чорних металів

1.1 П ередумови формування світового ринку чорних металів

До чорних металів відноситься три хімічних елемента – залізо(Fe), марганець(Mn) і хром(Cr), але частіше за все під чорними металами розуміють саме залізо та його сплави. Чорні метали складають більше 90% усього об’єму металів, що використовуються в економіці, з них велику частку складають різні види сталі. До чорної металургії входить видобуток чорних металів та виробництво з них, тобто чавун, прокат чорних металів, сталь, феросплави, як також вторинні виробництва: сталеві і чавунні труби, порошки чорних металів та металеві вироби індустріального призначення. До обсягу чорної металургії належать також галузі, що видобувають і переробляють флюсові вапняки, кокс, вогнетривкі матеріали й інші продукти, які служать сировиною для виробництва чорних металів.

Початок «залізної революції» відбувся на рубежі I тис. до н.е. в Ассирії з винайденням зварювального методу. До цього виробництво і використання заліза було непоширене внаслідок того, що зброя та знаряддя праці з заліза програвали як дорогій бронзі, так і дешевому каменю. Саме «залізна революція» поклала початок остаточному витісненню каменю як сировини для виробництва знарядь і зброї. Але тільки з розвитком міст, товарообміну та суспільного поділу праці залізні вироби стало загальнопоширеними. Наступним етапом у розвитку металургії стала поява у VIIст. В Китаї, а з XVI ст. і в Європі доменних печей. За рахунок збільшення розміру, попереднього підігріву повітря і механічного дуття, в такій печі все залізо з руди перетворювалось на чавун, який розплавлявся і періодично випускався назовні. Виробництво стало неперервним, — піч працювала цілодобово й не охолоджувалась. За день вона видавала до півтори тонни чавуну. Й по сьогодні ця технологія є основою металургії.

Найбільший вплив на структурні зрушення у розвитку чорної металургії учинили два "нафтових шоки" у 1974 р. та в 1979 р., які сприяли переходу до ресурсозберігання в галузях чорної металургії, використання найбільшими споживачами виробів цих галузей альтернативних матеріалів, збільшення використання металобрухту. Так, у країнах Західної Європи, Японії та США за