Аркадна гра "гольф" з елементами трьохвимірної поверхні

Міністерство освіти і науки України

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАТИКИ

КАФЕДРА

Реєстраційний №________

Дата ___________________

КУРСОВА РОБОТА

Тема:

аркадн а гр а “гольф” з елементами трьох-вимірної поверхні

Рекомендована до захисту

“____” __________ 2007р.

Робота захищена

“____” __________ 2007р.

з оцінкою

_____________________

Підписи членів комісії

Зміст

Вступ Теорія Практична частина Висновки Література

Вступ

Поставлена задача написати просту аркадну гру “гольф” з елементами трьох-вимірної поверхні. Для створення актуального програмного продукту на цю тематику був обраний шлях написання універсальної програми – яка б могла запускатись з мінімальними потребами до пам”яті та інших ресурсів. Тому в якості засобу розробки був обраний старий компілятор BORLANDC++ 3.0 і прийняте рішення не використовувати графічні функції Windows.

Теорія

Засоби організації збереження і обробки даних для графічнихпрограм

Методи організації і збереження лінійних списків

Лінійний список - це кінцева послідовність однотипних елементів (вузлів), можливо, з повтореннями. Кількість елементів у послідовності називається довжиною списку, причому довжина в процесі роботи програми може змінюватися.

Лінійний список F, що складається з елементів D1,D2,...,Dn, записують у виді послідовностізначень укладеної в кутові дужки F=, або представляють графічно.

Наприклад, F1=<2,3,1>,F2=<7,7,7,2,1,12>, F3=<>. Довжина списків F1, F2, F3 дорівнює відповідно 3,6,0.

При роботі зі списками на практиці найчастіше приходиться виконувати наступні операції:

- знайти елемент із заданою властивістю;

- визначити перший елемент у лінійному списку;

- уставити додатковий елемент до або після зазначеного вузла;

- виключити визначений елемент зі списку;

- упорядкувати вузли лінійного списку у визначеному порядку.

У реальних мовах програмування немає якої-небудь структури даних для представлення лінійного списку так, щоб усі зазначені операції над ним виконувалися в однаковому ступені ефективно. Тому при роботі з лінійними списками важливим є представлення використовуваних у програмі лінійних списків таким чином, щоб була забезпечена максимальна ефективність і за часом виконання програми, і по обсязі необхідної пам'яті.

Методи збереження лінійних списків розділяються на методи послідовного і зв'язаного збереження. Розглянемо найпростіші варіанти цих методів для списку з цілими значеннями F=<7,10>.

При послідовному збереженні елементи лінійного списку розміщаються в масиві d фіксованих розмірів, наприклад, 100, і довжина списку вказується в перемінної l, тобто в програмі необхідно мати оголошення виду

float d[100]; int l;

Розмір масиву 100 обмежує максимальні розміри лінійного списку. Список F у масиві d формується так:

d[0]=7; d[1]=10; l=2;

При зв'язаному збереженні як елементи збереження використовуються структури, зв'язані по одній з компонентів у ланцюжок, на початок якої (першу структуру) указує покажчик dl. Структура утворюючий елемент збереження, повинна крім відповідного елемента списку містити і покажчик на сусідній елемент збереження.

Опис структури і покажчика в цьому випадку може мати вид:

typedef struct snd /* структура елемента збереження */{ float val; /* елемент списку */struct snd *n ; /* покажчик на елемент збереження */} DL;DL *p; /* покажчик поточного елемента */DL *dl; /* покажчик на початок списку */

Для виділення пам'яті під елементи збереження необхідно користуватися функцією malloc(sizeof(DL)) або calloc(l,sizeof(DL)). Формування списку в зв'язаному збереженні може здійснюється операторами:

p=malloc(sizeof(DL));p->val=10; p->n=NULL;dl=malloc(sizeof(DL));dl->val=7; dl->n=p;

В останньому елементі збереження (кінець списку) покажчик на сусідній елемент має значення NULL. Одержуваний список зображений на мал.2.

Операції зі списками при послідовному збереженні

При виборі методу збереження лінійного списку варто враховувати, які операції будуть виконуватися і з якою частотою, час їхнього виконання й обсяг пам'яті, необхідний для збереження списку.

Нехай мається лінійний список з цілими значеннями і для його збереження використовується масив d (з числом елементів 100), а кількість елементів у списку вказується перемінної l. Реалізація зазначених раніше операцій над списком представляється наступними фрагментами програм які використовують оголошення:

float d[100]; int i,j,l; 1) печатка значення першого елемента (вузла) if (і<0 || і>l) printf("n немає елемента"); else printf("d[%d]=%f ",і,d[і]); 2) видалення елемента, що випливає за i-тым вузлом if (і>=l) printf("n немає наступного "); l--; for (j=і+1;j<="1" if вузла i-того сусідів обох печатка 3) d[j]="d[j+1];">=l) printf("n немає сусіда"); else printf("n %d %d",d[і-1],d[і+1]); 4) додавання нового елемента new за i-тым вузлом if (і==l || і>l) printf("n не можна додати"); else { for (j=l; j>i+1; j--) d[j+1]=d[j]; d[i+1]=new; l++; } 5) часткове упорядкування списку з елементами ДО1,ДО2,...,Кl у список K

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать