Розробка системних програмних модулів та компонент систем програмування

Курсова робота

З дисципліни : « Системне програмування »

На тему: «Розробка системних програмних модулів та компонент систем програмування»

Вступ

На перший погляд, різноманітність компіляторів вражає. Використовуються тисячі вихідних мов, від традиційних, таких як Fortran і Pascal, до спеціалізованих, які виникають у всіх областях застосування комп’ютера. Цільові мови не менш різноманітні – це можуть бути інші мови програмування, різні машинні мови – від мов мікропроцесорів до суперкомп’ютерів. Деколи компілятори класифікують як однопрохідні, багато прохідні, виконуючі (load-and-go), відлагоджуючі, оптимізуючи – в залежності від призначення і принципів і технологій їх створення.

Не дивлячись на те, що основні задачі, що виконуються компіляторами видаються складними і різноманітними, по суті вони одні і ті ж. Розуміючи ці задачі, ми можемо створювати компілятори для різних вихідних мов і цільових машин з використанням одних і тих же базових технологій.

В 50‑х роках про компілятори ходила слава, що це програми, дуже складні в написанні (наприклад, перший компілятор Fortran потребував 18 людино-років роботи). З того часу розроблені різноманітні систематичні технології вирішення багатьох задач, виникаючих при компіляції. Крім цього, розроблені хороші мови реалізації, програмні середовища та програмні інструменти. Завдяки цьому «солідний» компілятор може бути реалізований в якості курсової роботи з проектування компіляторів [1].

1. Огляд способів та методів проектування трансляторів

3. Розробка транслятора вхідної мови програмування

3.1 Вибір технології програмування

Необхідно вибрати ефективні методи розв’язку загальних задач, таких як розпізнавання лексем, синтаксичний розбір, семантичний аналіз та організація вводу / виводу, обчислення арифметичних виразів та організація вкладених операторів. Для реалізації лексичного аналізу в курсовій роботі використано метод перебору, тобто до чергової лексеми додається наступна буква, а тоді здійснюється пошук лексеми в таблицях ключових слів, та ідентифікаторів, якщо лексема не знайдена, тоді видається повідомлення про помилку. Під час аналізу поточних лексем здійснюється перевірка на наявність коментарів та рядкових констант при виводі. Окремим проходом формується таблиця лексем, в яку коментарі не вносяться. Таблиця лексем містить рядок, в якому була знайдена лексема, саму лексему, клас лексеми та її код. Синтаксичний аналіз базується на перевірці послідовності класів лексем, наприклад, якщо після оператора присвоєння слідує синтаксична лексема, чи після математичного оператора слідує лексема з класу порівнянь, то буде сформовано повідомлення по помилку. Для розробки синтаксичного аналізатора використано модель автомата з магазинною пам’яттю. На фазі семантичного аналізу здійснюється перевірка на відповідність типів. На цьому етапі перевіряється, чи не використовуються в одному виразі змінні одного типу, та чи не застосовано до них недопустимих операцій. Генератор коду починає свою роботу, якщо на попередніх фазах не було виявлено помилок. В залежності від коду лексеми в асемблерний файл вставляється конкретний набір процедур. Для реалізації обчислень арифметичних виразів використовується переведення їх у постфіксну форму, після чого такий вираз обчислюється з використанням математичного співпроцесора. Для переведення виразу у постфіксну форму використовується структура даних стек. Стек реалізований на масиві. В даному випадку використано стандартний набір функцій: Init (створення нового стеку), Empty (перевірка чи стек порожній), Full (перевірка чи стек повний), Push (заштовхування елементу у вершину стеку), Pop (вилучення елементу із вершини стеку). Ввід та вивід реалізовано за допомогою 21‑го переривання, функції 02h для посимвольного виводу тa 0Аh для вводу в буфер з подальшим розпізнаванням. Цикл реалізовано за допомогою команди далекого переходу (far ptr ) . Логічні операції виконуються над аргументами побітово, з використанням асемблерних команд AND, OR, NOT.

3.2 Проектування таблиць транслятора та вибір структур даних

Для реалізації лексичного аналізу створюємо таблицю, в яку поміщаємо всі зарезервовані слова (char table[31] [10]), в курсовій роботі їх використовується 31‑е, і таблицю (char name[20] [7]) для ідентифікаторів, які будуть введені користувачем. Ім’я програми в цю таблицю не заноситься. Для реалізації таблиці лексем описана така структура:

struct Ltable

{

int num;

char slovo[30];

int klas;

char atribute;

int code;

};

Поле num призначене для зберігання рядка, в якому знаходиться лексема;

Поле slovo призначене для зберігання самої лексеми;

Поле klas призначене для зберігання класу до якого належить лексема;

Поле atribute призначене для зберігання атрибуту лексеми – «і» для ідентифікаторів цілого типу, «b» для логічних ідентифікаторів та «0» для всіх решта;

Поле code призначене для зберігання коду лексеми.

Сама таблиця лексем є масивом таких структур.

Лексеми мають такі класи:

Клас лексем блоку 1

клас операторів вводу виводу 2

клас операторів присвоєння 3

клас матема

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать