Комп'ютерні мережі ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Курсова робота

з курсу: Комп’ютерні мережі

на тему: Комп’ютерні мережі ЗАТ КБ «ПриватБанк»

Вступ

Становлення та розвиток ринкових відносин характеризується переходом до нової економічної моделі, головне місце в якій займають інформаційні системи і технології, що використовують сучасні програмні та технічні засоби для передачі, обробки і збереження інформації. Звичайно, що в таких умовах та процесах масової інформатизації суспільства велика роль належить засобам підвищення якості та швидкості обміну і доступу до джерел інформації, а саме – комп’ютерним інформаційним мережам.

Розвиток комп’ютерних мереж в Україні було започатковано на початку 90-х. Фактично за десятиріччя становлення та розвитку процес впровадження комп’ютерних мереж привів до скорочення витрат на доступ до інформації, можливості працювати з нею в реальному часі, все це дозволяє оперативно, якісно та з невеликими витратами позитивно впливати на різні сторони суспільного, господарського та особистого життя.

Комп’ютерна мережа – сукупність взаємопов’язаних (через канали передачі даних) комп’ютерів, які забезпечують користувачів засобами обміну інформацією і колективного використання ресурсів : Апаратних; Програмних; Інформаційних. Важко уявити собі більше благодатний ґрунт для впровадження нових комп'ютерних технологій, чим банківська діяльність. У принципі майже всі завдання, які виникають у ході роботи банку досить легко піддаються автоматизації. Швидка й безперебійна обробка значних потоків інформації є однієї з головних завдань будь-якої великої фінансової організації. Відповідно до цього очевидна необхідність володіння обчислювальною мережею, що дозволяє обробляти всі зростаючі інформаційні потоки. Крім того, саме банки мають достатні фінансові можливості для використання найсучаснішої техніки.

Основним призначенням комп'ютерної мережі є забезпечення простого, зручного і надійного доступу користувача до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від несанкціонованого доступу, а також забезпечення зручними і надійними засобами передачі даних між користувачами мережі.

Розділ 1. Мережеві інформаційні системи та технології в системах сучасних банківських установ

1.1 Аналіз сучасного програмного забезпечення комп’ютерних інформаційних мережевих систем

Локальна мережа є набором комп'ютерів, периферійних пристроїв (принтерів і т. п.) і комутаційних пристроїв, сполучених кабелями. Як кабель використовуються «товстий» коаксіальний кабель, «тонкий» коаксіальний кабель, вита пара, волоконно-оптичний кабель. «Товстий» кабель, в основному, використовується на ділянках великої протяжності при вимогах високої пропускної спроможності. Волоконно-оптичний кабель дозволяє створювати протяжні ділянки без ретрансляторів при недосяжній за допомогою інших кабелів швидкості і надійності. Проте вартість кабельної мережі на його основі висока, і тому він не знайшов поки широкого розповсюдження в локальних мережах. В основному локальні комп'ютерні мережі створюються на базі «тонкого» кабелю або витої пари.

Спочатку мережі створювалися за принципом "тонкого" Еthеrnеt. У основі його — декілька комп'ютерів з мережевими адаптерами, сполучені послідовно коаксіальним кабелем, причому всі мережеві адаптери видають свій сигнал на нього одночасно. Недоліки цього принципу виявилися пізніше.

Із зростанням розмірів мереж паралельна робота багатьох комп'ютерів на одну єдину шину стала практично неможливою: дуже великі стали взаємні впливи один на одного. Випадкові виходи з ладу коаксіального кабелю (наприклад, внутрішній обрив жили) надовго виводили всю мережу з ладу. А визначити місце обриву або виникнення програмної несправності, що "заткнула" мережу, ставало практично неможливо.

Тому подальший розвиток комп'ютерних мереж відбувається на принципах структуризації. В цьому випадку кожна мережа складається з набору взаємозв'язаних ділянок — структур.

Кожна окрема структура є декількома комп'ютерами з мережевими адаптерами, кожний з яких сполучений окремим дротом — витою парою — з комутатором. При необхідності розвитку до мережі просто додають нову структуру.

При побудові мережі за принципом витої пари можна прокласти більше кабелів, ніж встановлено зараз комп'ютерів. Кабель проводиться не тільки на кожне робоче місце, незалежно від того, потрібен він сьогодні його власнику чи ні, але навіть і туди, де сьогодні робочого місця немає, але можлива поява в майбутньому.

Структурована система дещо дорожча традиційній мережі за рахунок значної надмірності при проектуванні. Та зате вона забезпечує можливість експлуатації протягом багатьох років. Для мереж, побудованих за цим принципом, з'являється необхідність в спеціальному електронному устаткуванні. Один з таких пристроїв — хаб — є комутаційним елементом мережі. Кожен хаб має від 8 до 30 роз'ємів (портів) для підключення або комп'ютера, або іншого хаба. До кожного порту підключається тільки один пристрій. При підключенні комп'ютера до хабу виявляється, що частина електроніки мережевого інтерфейсу знаходиться в комп'ютері, а частина — в хабі. Таке підключення дозволяє підвищити надійність з'єднання. У звичних ситуаціях, крім посилення сигналу, хаб відновлює преамбулу пакету, усуває шумові перешкоди і т.д.

Хаби є серцем системи і багато в чому визначають її функціональність і