Електроустаткування промислових підприємств

Курсова робота

Електроустаткування промислових підприємств

Зміст

Завдання

1. Розрахунок потужності електродвигуна для привода ЕУ

2. Розрахунок і вибір силового електроустаткування установки й струмоведучих частин

3.Електролізні установки

4. Розрахунок заземлюючого пристрою електроустановки

Література

Завдання

Метою виконання роботи є закріплення теоретичних знань по електроустаткуванню промислових підприємств, його монтажу й експлуатації.

У роботі варто спроектувати задану електроустановку й вибрати елементи її схеми електропостачання.

По заданій стрілі прогину проведення побудувати шаблон для розміщення залізобетонних проміжних опор по трасі лінії електропередачі (ЛЕП) 110(35) кВ. По заданій довжині ЛЕП визначити кількість проміжних залізобетонних опор повітряної лінії 110(35) кВ

Зробити розрахунок потужності електродвигуна для привода основного механізму установки. Вибрати схему управління електродвигуна з описом її роботи

Зробити розрахунок і вибір силового електроустаткування установки й струмоведучих частин

Відповісти на питання за правилами пристрою й експлуатації електроустановок, а також по строках, об'ємам і нормам випробувань електроустаткування й апаратів електроустановок, що перебувають в експлуатації

Зробити розрахунок заземлюючого пристрою при заданих параметрах електроустановки

1. Розрахунок потужності електродвигуна для привода ЕУ

Шаблон для розміщення залізобетонних проміжних опор, їхня кількість

Довжина ЛЕП L1,км	Стріла прогину проведення f,м
13	1,2

Допустимо, що відстань між проміжними опорами l_пром =150м. Тоді кількість проміжних опор буде дорівнює:

n_пром = (L1/ l_пром )-2.

n_пром = (13000/150)-2 = 87 ж/б проміжних опор.

Глибина заглублення стовпа - 2м.

Габаритна висота стовпа - 7,8м ±0,5м

Шаблон для розміщення залізобетонних проміжних опор зображений на рис 1.

Для компресорної установки необхідно розрахувати потужність електродвигуна для привода основного механізму по формулі:

Р_комп = (Q / (102 · з · з_п )) · ((A_u + A_a ) / 2), кВт

де Q – продуктивність, м³ /з;

- коефіцієнт корисної дії;

з_п – коефіцієнт корисної дії передачі;

A_u – питома робота ізотермічного стиску;

A_a – питома робота адіабатичного стиску.

(A_u + A_a ) / 2) = 18300 кгс·м/м³

з_п = 0,95

Q=0,85м³ /з

Р_комп = (0,85 / (102 · 0,8 · 0,95)) · 18300 = 200 кВт

Приймаємо АД із КЗ ротором типу 4А315М4В3

Р_н =200 кВт; з = 94%; cos? = 0,92; n = 1480 про/хв.

Схема керування компресорної установки наведена на малюнку 3.

Схема керування компресорної установки складається із двох агрегатів К1 і К2. двигуни компресорів M1 і M2 – асинхронні з короткозамкненим ротором харчуються від мережі трифазного струму 380 У и підключаються автоматами QF1 і QF2 з комбінованими расцепителями. Включення й відключення виробляється магнітними пускачами KM1 і KM2. Ланцюга сигналізації й керування харчуються фазною напругою 220 У через однополюсний автомат SF1.

Керування компресором може бути автоматичним або ручним. Вибір способу керування вироблятися за допомогою ключів керування SA1 і SA2.

При ручному керуванні включення й відключення пускачів KM1 і KM2 здійснюється поворотом рукояток ключів SA1 і SA2 з положення «0» у положення «Р».

Автоматичне керування компресорами вироблятися при установці SA1 і SA2 у положення «А», а включення й відключення пускачів KM1 і KM2 здійснюється за допомогою реле KL1 і KL2.

Контроль тиску повітря в ресиверах вироблятися двома електроконтактними манометрами, контакти яких включені в ланцюзі котушок KL1, KL2, KL3 і KL4.

Черговість включення компресорів при падінні тиску встановлюється за допомогою перемикача режимів SA3. Якщо ПР установлений у положення «К1», то першим включається компресор К1 і навпаки.

Нехай ресивери заповнені стисненим повітрям, тиск відповідає верхній межі (контакти манометрів SQC1 і SQC2 розімкнуті й компресори не працюють). Якщо в результаті споживання повітря тиск у ресиверах падає, то при досягненні мінімального значення встановленого для пуску першого компресора замкне контакт SQC1 першого манометра. Спрацьовує реле KL1 і своїм контактом включає пускач KM1 двигуна M1.

У результаті роботи компресора К1 тиск у ресиверах буде підвищуватися й контакт SQC1 розімкнеться, але це не приведе до відключення компресора тому що котушка реле KL1 продовжує одержувати живлення через свій контакт і замкнутий контакт KL4. При підвищенні тиску в ресиверах до максимальної межі замкне контакт манометра SQT1. Спрацює реле KL4 і своїм контактом відключить реле KL1. Втратить живлення пускач KM1 і компресор К1 зупиниться.

У випадку недостатньої продуктивності першого компресора або його несправності тиск у ресиверах буде продовжувати падати. Якщо воно досягає межі, установленого для замикання контакту SQC2 другі манометри, то спрацьовують реле KL3 і KL2. Останній своїм кон

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать