Конституційні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського

Конституційні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського

Вступ

Темою свого наукового дослідження я обрав «Конституційні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського».

Актуальність моєї роботи випливає із завдань сучасної історико-юридичної науки, пов’язаних із необхідністю глибокого вивчення і всебічного узагальнення історичного минулого України.Проголошення державної незалежності України сприяло введенню до наукового обігу багатьох фактів, імен, явищ, які з тих чи інших причин тривалий час зовсім випадали з поля зору вчених або діставали неповну чи необ’єктивну оцінку. У тому числі донедавна поза увагою залишалася велика та багатогранна наукова спадщина видатного українського теоретика права та держави, конституціоналіста, політичного та громадського діяча академіка Станіслава Севериновича Дністрянського (1870–1935), його багаторічна й плідна праця на ниві вітчизняної науки і освіти. Грунтово проаналізувавши ідеї відомих європейських теоретиків права та українських мислителів, С. Дністрянський одним із перших у юриспруденції запропонував соціологічно-правовий підхід до розуміння понять «Конституція», «держава», «демократія».

Мотивом до обрання теми даного дослідження стало те, що під час вивчення історії становлення і розвитку української конституції я знайшов посилання на те, що одним із авторів Конституції Української Народної Республіки 1918 р. є С.С. Дністрянський. Мене зацікавила ця особистість, яка поряд з іншими відомими українськими діячами (М.С. Грушевським, В.К. Винниченко та ін.), формувала конституційні засади майбутньої самостійної української державності.

Відомості про творчий шлях С.С. Дністрянського містяться у працях таких видатних вітчизняних вчених як В.М. Кампо, А.Ф. Коваль, О.М. Мироненко, Н.В. Стецюк, Ю.С. Шемшученко та інші. Але у цих працях його ім’я та творча діяльність щодо проблем світового та вітчизняного конституціоналізму згадується фрагментарно відповідно до конкретних проблем, що досліджувались у працях названих вчених, а як самостійна наукова проблема конституційні погляди С.С. Дністрянського не розглядалася, що і вплинуло на обрання теми моєї науково-дослідницької роботи.

Мета і завдання дослідження. Метою науково-дослідної роботи є поглиблення історико-правових знань про конституційні погляди С. Дністрянського та визначення його внеску у розвиток національної української історико-правової науки.

Досягнення поставленої мети науково-дослідної роботи вимагало вирішення наступних основних завдань:

– дослідити життєдіяльность відомого українського теоретика конституціоналізму С.С. Дністрянського;

– проаналізувати історію та основи загальнотеоретичних поглядів видатного вченого С.С. Дністрянського;

– дослідити особливості розуміння вченим поняття конституції;

– охарактеризувати поняття державної влади та самоуправи (самоврядування);

– розкрити сутність демократії та її майбутнього за С. Дністрянським.

Об ’ єктом дослідження є наукова діяльність С.С. Дністрянського.

Предметом дослідження є питання теорії конституції, поняття держави та демократії у працях С.С. Дністрянського.

Методи дослідження. При проведенні дослідження використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Насамперед це діалектичний метод із структурно-системним підходом до вивчення матеріалу, порівняльно-правовий, історичний та інші методи.

1. Дністрянський С.С. – правознавець, відомий український теоретик конституціоналізму

Станіслав Северинович Дністрянський – видатний український вчений-правознавець європейського рівня, доктор права з 1894 р., дійсний член ВУАН з 1927 р., один із перших політологів, редактор, публіцист, політичний діяч.

Народився він 13 листопада 1870 р. у Тернополі у сім'ї директора учительської семінарії. У 1888 р. закінчив з відзнакою Тернопільську гімназію, яка славилася високим рівнем знань. Того ж року вступив на юридичний факультет Віденського університету, який успішно закінчив у 1893 р. Через рік отримав науковий ступінь доктора права і політичних наук. Протягом 1895–1896 рр. на стипендію австрійського Міністерства релігії та освіти поглиблював знання в Берлінському та Лейпцігському університетах. Володів слов'янськими мовами, а також німецькою, французькою, латинською і старогрецькою.

З 1898 р. працював у Львівському університеті доцентом цивільного права, згодом – завідувач кафедри цивільного права. З 1901 р. був у цьому ж університеті надзвичайним професором та 1907–1918 рр. – звичайним професором. З 1899 – дійсний член НТШ, голова юридично-статистичної комісії НТШ, редактор журналу «Часопис правнича» (згодом – «Часопис правнича і економічна» (1900–1909, 1912) та «Правничого Вісника» (1910, 1911, 1913), започаткував серію «Правнича бібліотека» (вийшло чотири томи). Водночас головував у Товаристві українських правників [10, 5].

У 1907–1918 рр. обраний послом австрійського парламенту, очолював тут «Український клуб» – об’єднання українських депутатів. Засновник (1909 р.) професійної спілки юристів Галичини та Буковини «Товариство українсько-руських правників». Станіслав Дністрянськийодним з перших підтримав проведення реформи австрійського приватного права. Як депутат парламенту, він 1917 р. очолив підкомісію для перероблення положень Книги загальних цивільних законів, виступивши з новато