План Маршалла

Зміст

Вступ………………………………………………………………………...……..3

Розділ 1. Причини та передумови впровадження «плану Маршалла»………...5

1.1 Наслідки Другої Світової війни. Загальні втрати країн Європи…….……..5

1.2 Посилення "загрози комунізму". Ідеологічне обґрунтування плану Маршалла………………………………………………………………………….7

1.3 Причини впровадження плану Маршалла…………………………………10

Розділ 2. План Маршалла: сутність, завдання та шляхи реалізації…………..13

2.1 Прийняття «Плану Маршалла»…………………………………………..…13

2.2 План Маршалла у зовнішній політиці США………………………………14

2.3 Сутність та завдання „Плану Маршалла”. Учасники „Плану Маршалла”18

2.4 Реалізація „Плану Маршалла”………………………………………………20

Розділ 3. Історичне значення та наукові оцінки плану Маршала…………….24

3.1 Значення плану Маршала…………………………………………...………24

3.2 Оцінки плану Маршалла…………………………………….………………25

3.3 План Маршалла: погляд із сьогодення…………..…………………………26

Висновки…………………………………………………………………………29

Список використаної літератури…………………………..……………………31

Вступ

План Маршалла (англ. Marshall Plan) — це програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни, висунута у 1947 держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом (вступила в дію у квітні 1948) [12].

Однією з цілей програми була протидія поширенню впливу СРСР і соціалістичних ідей на країни Західної Європи. Економічна допомога надавалась лише за умови виконання певних вимог у політичній сфері, або в сучасних термінах – лише демократичним країнам. Деякі дослідники розглядають цю програму як фактичне оголошення Холодної Війни СРСР. План Маршалла на сьогодні є однією з найбільш успішних економічних програм в історії, адже завдяки його реалізації було досягнуто всіх його явних та таємних цілей.

План Маршалла для Західної Європи був по суті першим в історії успішним прикладом систематизованого комплексного надання технічної і фінансової допомоги для цілей економічного відтворення та розвитку [2, с.76]. Зараз, коли світовому співтовариству стала зрозумілою необхідність перегляду механізмів допомоги країнам Східної Європи і більш ефективно го сприяння ринковим реформам, проблеми, що були актуальними для країн Західної Європи після Другої світової війни, набули особливої ваги для України. Однак, суттєвою різницею є те, що Україна отримує допомогу не на відновлення ринкової економіки, як Західна Європа півсторіччя тому, а на її створення. Але незважаючи на те, що з часом мотиви донорів і потреби реципієнтів можуть суттєво відрізнятись, механізм і методи ефективного надання допомоги по суті залишаються тими ж [8].

Метою курсової роботи є дослідження сутності «Плану Маршала», його реалізації та історичного значення.

Досягненню поставленої мети сприятиме вирішення таких завдань:

дослідження причин та передумов впровадження «плану Маршалла» в післявоєнній Європі;

з’ясування сутності, завдань та шляхів реалізації «плану Маршалла»;

визначення історичного значення «плану Маршала» та ознайомлення із його науковими оцінками, даними істориками і економістами.

Розділ 1 Причини та передумови впровадження «плану Маршалла»

1.1 Наслідки Другої Світової війни. Загальні втрати країн Європи

Після перемоги над Германією у 1919 році Європейські союзники змусили одиноку Германію сплачувати багатомільйонну репарацію. Ця міра затягнула країну у глибоку економічну депресію і стала благодатним грунтом для підтримки утопічних економічних та соціальних ідей Гітлера та націонал-соціалістичної партії. Нацистська партія скористалась пригніченим моральним станом германського народу і, прийшовши до влади, затягла світ у руйнівну Другу світову війну.

Перші роки після закінчення Другої світової війни, Європа особливо сильно страждала від її руйнівних наслідків. Це був час розвалу економіки, великої політичної нестабільності й численних особистих страждань. Більше 55 мільйонів загинуло, більш 100 мільйонів залишилися інвалідами. Сукупні витрати воюючих держав перевищили 900 мільярдів доларів у поточних витратах. Європа до кінця війни забезпечувала собі близько 1/3 необхідного продовольства, не більше половини необхідного рівня виробництва промислових товарів і від 1/4 до 60% сировини. Транспорт був цілком дезорганізований. У Німеччині було знищено 40% житла, у Великобританії – 30%, у Франції – 20%. Промислове виробництво скоротилося більш ніж на третину, порівняно з довоєнним періодом [6, с.428].

Англія з перших днів війни була піддана бомбардуванню. Особливо постраждали Лондон, Бірмінгем, Коентрі та інші міста. Були блоковані морські комунікації, окуповано ряд колоній, втрачено значну частину торгового і військово-морського флоту. Промислове виробництво скоротилося на 5%. Різко знизилося виробництво вугілля (на 25%). У легкій промисловості, особливо бавовняній, спад становив більше 50%, у вовняній – 27% [6, с.428].

Франція, через бездіяльність свого уряду, що самовпевнено сподіався на оборонну лінію „Мажино”, була у червні 1940 року окупована фашистською Німеччиною. Понад 4 роки французською економікою повністю розпоряджались фашистські загарбники. За воєнні роки Франція втратила вбиитми 1,1 млн чоловік. Рівень промисловості у 1944 році, порівняно з довоєнним, становив 38%. Виробництво продукції сільського господарства зменшилося у 2 рази. 6000 тис. французів фашисти вивезли

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать