Міжнародна торгівля. Механізм функціонування та регулювання

КУРСОВА РОБОТА

Тема роботи: Міжнародна торгівля. Механізм функціонування та регулювання.

Вступ

Основна мета даної курсової роботи – дослідити особливості зовнішньої торгівлі України.

Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування сучасної системи міжнародних економічних зв’язків.

Об’єктом дослідження є зовнішня торгівля України.

Утвердження державної незалежності України започаткувало її фактичний вихід на світову арену як суб'єкта міжнародних економічних відносин. Кардинальні зміни в геополітичному становищі України, що відбулися після здобуття нею незалежності, та ситуаційні особливості сучасного стану трансформаційних процесів в економіці істотно підвищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Посилення цього чинника об'єктивно диктується здійснюваними ринковими перетвореннями, які формують якісно нові засади подальшого економічного та соціального розвитку країни. Україна тільки входить в систему світового економічного простору і від того, як цей процес буде відбуватись залежить подальший економічний і соціальний розвиток держави, як органічної підсистеми світової економіки.

Найбільш дієвою і ефективною стратегією інтеграції України у світову економіку є поєднання структурної перебудови економіки з її орієнтацією на активне зростання експорту і диференціацію його потенціалу. Цього можна досягти шляхом загального поліпшення інвестиційного клімату й залучення інвестицій у відповідні галузі, створення механізму стимулювання експорту та формування життєздатних конкурентоспроможних експортних виробництв.

Як суб’єкт міжнародних економічних відносин Україна має свідомо входити до системи світогосподарських зв’язків з метою як найефективного використання усіх їхніх можливостей та підвищення рівня конкурентоспроможності.

1 Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі на світовому рівні

1.1 Сутність світової економіки і основні тенденції її розвитку

Світова економіка – сукупність національних економік об’єднаних системою міжнародних зв’язків. При виділенні цих підсистем використовують багато критеріїв. При визначенні структури СЕ використовуються такі крітерії:

1) рівень економічного розвитку (НД або ВВП на душу населення);

2) соціально – економічна структура господарства (власність);

3) тип економічного росту;

4) рівень і крітерії ЗЕ зв’язків.

Кінець ХІХ століття, це коли міжнародна економіка визначалась як сукупність національних економік. В 30-х рр. виникає позиція: МЕВ – сукупність міжнародних економічних відносин (МЕВ). Міжнародна економіка – цілісна система, яка вкладає в себе декілька підсистем. При виділенні їх використовується багато критеріїв:

1) рівень економічного розвитку (ВВП на душу населення, або ВНП на душу населення);

2) соціально-економічна структура господарства;

3) Рівень і характер зовнішньоекономічних зв’язків;

За рівнем ВВП на душу населення (Світовий Банк) розрізняють:

1) розвинуті (більше 6000 доларів);

2) середньо розвинуті (2400–6000 доларів);

3) слабо розвинуті (800 – 2400 доларів);

4) найменш розвинуті країни (до 800 доларів);

Розподіл країн по критеріям ООН:

1) промислово розвинуті;

2) з перехідною економікою;

3) що розвиваються; [3]

1.2 Сучасні концепції міжнародної торгівлі

З другої половини XX століття, коли міжнародний обмін набуває «вибухового характеру», світова торгівля починає розвиватися високими темпами. В період 1950–1994 pр. світовий торговий обіг зріс у 14 разів. За оцінками західних спеціалістів, період між 1950 і 1970 pp. можна охарактеризувати як «золоті часи» у розвитку міжнародної торгівлі. Саме тоді було досягнуто щорічного 7 відсоткового зростання світового експорту. Проте вже в 70-ті роки XX ст. він знизився до 5%, ще більше скоротився у 80-ті роки. Наприкінці 80-х років світовий експорт продемонстрував помітне пожвавлення (до 8,5% у 1988 p.). Після явного спаду на початку 90-х, у середині 90-х років він знову набирає високих темпів.

Природно, що зазначені зміни сприяли появі сучасних поглядів на управління міжнародним бізнесом. Вони належать не окремим групам дослідників, а представникам вищого менеджменту головних транснаціональних корпорацій. Як основний виділяється ресурсний підхід. Оскільки компанії мають у своєму розпорядженні обмежені ресурси, вони повинні вирішити, використовувати їх усередині країни чи на міжнародному рівні. Переконавшись, що можливості на міжнародному ринку можуть виявитися більшими, ніж на вітчизняному, компанії спрямовують свої ресурси в закордонний сектор. Тому, щоб зрозуміти, чому все ж проводяться торгові операції, необхідно визначити, які вигоди одержують окремі підприємства. [2, с. 275]

Концепція експортних можливостей включає чотири підходи.

1. Використання надлишкових потужностей

Часто компанії мають у своєму розпорядженні виробничі потужності в поточному або довгостроковому періодах, що не користуються адекватним внутрішнім попитом. Це можуть бути розвідані запаси природних ресурсів чи конкретні потужності для виробництва визначеної продукції, які важко переключити на виробництво інших товарів, що мають, можливо, відповідний внутрішній попит.

Разом з тим, малі країни прагнуть торгувати набагато ширше, ніж великі. Одна з

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать