Нюрнберзький процес та його уроки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Бердянський державний педагогічний університет

Кафедравсесвітньої історії, правознавства та методики навчання історії

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

"Нюрнберзький процес та його уроки"

студента IVкурсу 41 групи соціально-гумнітарного факультету Гнибіди Євгена Володимировича

Науковий керівник:

доц. Захарченко Т.К.

Бердянськ 2009

Зміст

Вступ

Розділ І. Нюрнберзький процес - перше в історії визнання агресії найтяжчим злочином проти людства

1.1 Завершення Другої світової війни. Капітуляція Німеччини

1.2 Правові основи Нюрнберзького судового процесу

Розділ ІІ. Суд народів над гітлеризмом - епілог другої світової війни в Європі

2.1 Нюрнберг - суд народів

2.2 Основні воєнні злочинці

2.3 Принципи міжнародного трибуналу - загальновизнані принципи сучасного міжнародного права

Висновки

Література

Вступ

Актуальність теми. Сутність Нюрнберзького процесу полягає в тому, що він визнав кримінальним діянням саму ідеологію расизму як засобу підготовки війни. Нацистські лідери стали міжнародними злочинцями ще до захоплення влади в Німеччині. Вони виховали тисячі катів, які здійснювали свою криваву справу з фанатизмом професійних убивць, з тупою переконаністю в расовій перевазі над іншими людьми. Сьогодні, коли в ряді країн світу існують організації, які підносять на п’єдестал лідерів "третього рейху", неофашизм, яке б обличчя він не приймав, нині не менш небезпечний ніж десятиліття тому. Він несе загрозу людству. Народи повинні бути пильними, про це власно нагадують уроки історії, суд в Нюрнберзі. Про це повинні пам’ятати й український народ та керманичі вищих ешелонів влади зокрема.

Кваліфікація розв'язаною нацистською Німеччиною Другої світової війни, військових злочинів, злочинів проти людства як діяння, що порушують норми міжнародного права, з'явилася одним з найважливіших юридичних підсумків діяльності Нюрнберзького військового трибуналу. Статут і Вирок Нюрнберзького трибуналу зумовили подальший розвиток міжнародного права в цій області.

Неабиякої актуальності в минулій та й сучасній історіографії набуває вивчення Нюрнберзького процесу, що вирізняється суперечливістю і неоднорідністю поглядів на злочин проти людства. З огляду на це потрібно проаналізувати праці вчених, які вивчали різні аспекти даної проблеми.

Лебедєва Н. С у своїй праці "Підготовка Нюрнбергського процесса" зазначає, що до кінця 1944 р. уряди США і Англії неохоче йшли на практичні дії з підготовки суду і покарання військових злочинців. Це можна пояснити тим, що союзники по-різному відносилися до війни/

"Для Радянського Союзу його противником була не просто Німеччина, але перш за все німецький фашизм, найбільш реакційна, шовініст форма імперіалізму. Для правлячих кіл Заходу це була боротьба за збереження своєї державності, за усунення Німеччини і Японії як імперіалістичних конкурентів і відновлення там старих порядків, вільних від крайнощів фашизму". [9; c.123]

Цієї ж думки дотримуються й Трубайчук А. Г, Троянівська К. М, Руденко Р.А. та Нікітченко І.Т.

Дещо по іншому трактують це питання у своїх працях Гранкина Л. та Кузьмин С.Т.

Питання злочинної діяльності СС, СД та лідерів нацистської Німеччини найповніше вивчені Полтораком А.І., Кузьміним С.Т.

Матеріали Нюрнберзького процесу детально дослідили і висвітлили М.Ю. Рагинський та Л.Н. Смирнов.

Однією з основних теоретичних проблем в цьому плані є проблема визначення поняття міжнародного злочину. П.С. Ромашкін, визначаючи поняття міжнародного злочину, говорить про посягання на основи міжнародних відносин. (Ромашкін П.С. Преступления против мира и человечества. М. 1967)

Свого часу член - кореспондент АН СРСР А.Н. Трайнін писав, що прогресивні вчені, які працювали над проблемами міжнародного права, вносять свій вклад в справу боротьби за мир і безпеку народів і, що важливим і невід’ємним завдання правової науки є викриття сутності злочинів проти людства, визначити їх особливості й види, накреслити дієві шляхи боротьби з ними. (Трайнін А.Н. Защита мира и уголовный закон. М. 1969, с.278)

М.І. Лазарєв вважає міжнародними злочинами дії, які посягають на незалежність кожного народу та мирні відносини між народами. (Лазарєв М.І. империалистические военные базы на чужих териториях и международное право. М, 1969, с.178).

Характеризуючи особливості Нюрнберзького процесу, Л.Н. Смирнов наголошував, що це перший випадок, коли перед судом предстали злочинці, які заволоділи цілою державою і зробили саму державу знаряддям своїх жахливих злочинів.

Отже, можна констатувати факт взаємодоповнюючого існування у сучасній історичній науці двох підходів до історичного спадку Нюрнбергського процесу - підходів, які умовно визначаються як негативістські та апологетичні.

Об'єктом дослідження виступає Нюрнберзький процес та його уроки.

Предмет дослідження складають основні етапи проведення Міжнародного судового трибуналу над головними нацистськими злочинцями.

Мета дослідження полягає у тому, щоб шляхом залучення широкого кола джерел висвітлити основні причини і наслідки Нюрнберзького процесу; в проведенні комплексного аналізу міжнародно-правових норм про злочини проти світу і безпеки людства, кваліфікації органами міжнародної кримінальної юстиції діянь н

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать