Консервація і реставрація бібліотечних фондів

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальні положення щодо консервації і реставрації документів

1.1 Поняття "консервація" і "реставрація", історія питання

1.2 Правове забезпечення, напрямки та сучасний стан збереженнядокументних ресурсів в Україні

2. Зміст і фактори консервації документів

2.1 Чинники, що впливають на збереження документів. Вимоги дозберігання документів

2.2 Сучасні методи консервації документів

2.3 Превентивна, фазова консервація як технологія зберігання документів

3. Реставрація документів: основні правили та методи

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Багата інтелектуальна спадщина України розосереджена у фондах тисяч бібліотек, що відповідають за забезпечення збереження і доступності документів, створених на різних носіях за допомогою різних засобів запису інформації. Всі документи з часом втрачають свої експлуатаційні властивості через їх активне використання, природне старіння матеріального носія, або внаслідок несприятливих умов зберігання, аварійних і надзвичайних ситуацій. Тому завдання збереження цінних інформаційних ресурсів, які забезпечують поступовий розвиток України, набуває особливої значущості і важливості.

Забезпечення збереження бібліотечних фондів – це безперервний процес, який починається з моменту надходження документа до бібліотеки і триває весь час його зберігання та використання.

Питання збереження бібліотечних фондів – питання світового значення. Міжнародна Федерація бібліотечних асоціацій (ІФЛА) ще в 1984 р. ухвалили програму "Збереження та консервація", яка спрямована на розроблення правил зберігання та використання бібліотечних фондів. Організацією Об’єднаних Націй (ЮНЕСКО) були ухвалені "Директиви можливих міжнародних дій щодо збереження бібліотечних матеріалів". ІФЛА разом з ЮНЕСКО розробила документ "Планування заходів щодо забезпечення готовності до стихійного лиха, природних катастроф та ліквідації їх наслідків у бібліотеках та архівах". У рамках цього проекту в багатьох країнах світу (Росія, Франція, Канада, Японія, Індія) були створені національні програми щодо забезпечення збереження бібліотечних фондів.

Такий документ було розроблено і в Україні. Це міжвідомча "Програма збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки", затверджена Постановою Кабінету Міністрів України в 1999 році. Державним замовником робіт з виконання Програми було визначено Міністерство культури і мистецтв України (МКіМ України), а організаційно-методичне, координаційне та матеріальне забезпечення, відповідно до чинного законодавства здійснювала Національна парламентська бібліотека України (НПБ України). Основними завданнями Програми були такі: державний облік документів, які є національним культурним надбанням; консервація і репрографія бібліотечних та архівних фондів, зокрема, аналіз їх фізичного стану, проведення низки досліджень; охорона бібліотечних та архівних фондів, кадрове та технічне забезпечення.

Проте, Програма була виконана лише частково і бібліотечним фондам продовжує загрожувати руйнування. У найгіршому стані перебувають видання другої половини XIX- початку XXстоліття, надруковані на кислотному папері. Сьогодні проблема збереження фондів далека від вирішення. На те є низка об’єктивних причин. Практично у всіх бібліотеках немає умов для виконання нормативних вимог до зберігання: сховища бібліотек переповнені, в них немає систем кондиціонування повітря і вентиляції. Бібліотеки не забезпечені належним чином системою охорони, сигналізації, пожежогасінні. Відсутні обладнання для масової консервації фондів, а також необхідні інструменти і матеріали для реставраційних робіт. Відчувається гострий брак кваліфікованих специалістов-реставраторов. Тому немає можливості використовувати нові технології і методи, розроблені найбільшими бібліотеками миру. Проблема посилюється недостатньою захищеністю бібліотечного фонду українським законодавством. В умовах складної криміногенної ситуації в країні, а також підвищеного риску природних і техногенних катастроф, зростання екологічної небезпеки зростає загроза фізичної втрати значущій частині культурної і інформаційної спадщини України. Все це вказує на актуальність теми курсової роботи.

Ціль дослідження – проаналізувати методи і технології консервації і реставрації документів на сучасному етапі.

Для досягнення цієї цілі у роботі намічено виконати наступні задачі:

– дати поняття "консервація" і "реставрація", прослідкувати історію питання;

– проаналізувати правове забезпечення, напрямки та сучасний стан збереження документних ресурсів в Україні;

– надати характеристику чинникам, що впливають на збереження документів та вимогам, які пред’являються до зберігання документів;

– дати оцінку сучасним методам консервації документів;

– надати характеристику превентивної, фазової консервації як перспективної технології зберігання документів;

– проаналізувати основні правили та методи реставрації документів.

Об’єкт дослідження – зберігання документів. Предмет дослідження – правова основа, теоретико-методологічні засади, форми і методи консервації і реставрації документів Методи дослідження: науковий, аналітичний, історичний, порівняний метод.

Враховуючи важливе значення теми, яка розглядається, багато спеціалістів вивчають різн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать