Світ Заходу і світ Сходу

ПЛАН

Вступ

1. Основні риси східної цивілізації

а) соціально-економічні риси східних суспільств

б) суспільно-політичний розвиток, роль релігій

2. Цивілізації Сходу і Заходу на рубежі Нового часу

3. Занепад Сходу і перехід світової гегемонії до країн Західної Європи: причини і наслідки

Висновки

ВСТУП

ДИХОТОМІЯ "СХІД-ЗАХІД"

В історії світ Заходу і світ Сходу багато разів тісно стикалися. Історія Стародавнього світу розповідає про греко-перські війни і величезну державу Олександра Македонського, у яку входили народи Європи, Африки і Азії. Після її розпаду виникли елліністичні держави, у яких грецька культура перепліталася з культурою персів, єгиптян і інших східних народів. Із історії Середніх віків нам відомо про арабські завоювання, які доходили до кордонів Франкської держави і ударах хрестоносців, які рухалися визволяти гроб господній від мусульман. Багатовікове панування турок над слов’янськими народами, монголо-татар над Київською Руссю – це історія не тільки пограбувань, пригнічення і насильства, але і історія культурних впливів, це і досвід життя "на кордоні", - "на стику" різних світів.

До XVI століття навіть у найжорстокіших зіткненнях двох світів Захід залишався Заходом, а Схід – Сходом. До кінцяXV століття світ Сходу ні в чому не поступався світові Заходу.

Уже в ІІІ – ІІ тисячоліттях до х. е. у містах Індії були підземні водопроводи, каналізація, подача гарячої води. На декілька століть раніше, ніж у Європі, з’явився університет у африканському місті Тімбукту. В І столітті хр. ери китайці винайшли кормове стерно (європейці тільки в ХІІІ ст.). В VII ст. в Китаї вже вміли будувати 20-тонні кораблі, які навіть у безвітряну погоду ходили зі швидкістю 15 – 20 км/год. За вісім століть до хр. ери китайці винайшли механічний годинник, а у ІІ ст. хр. ери - папір. Друкування типографським способом там знали за чотири століття до Іоганна Гутенберга. А по виплавці заліза Китай обігнав Європу на 15 століть. У країні була розвинута оптика, акустика, виробництво пороху, побудована обсерваторія.

Але в XVI – XVII ст. світ Сходу втрачає своє "історичне обличчя", поступово попадаючи в залежність від Заходу. Як це сталося, що дало привід декому говорити, що Схід, мовляв, - відсталий, нерозвинутий і тому потребує допомоги і опіки? Можливо, справа не у світі Сходу, а у світі Заходу, а точніше, в людях Заходу? Про це ми розглянемо нижче.

Що ж таке дихотомія "Схід-Захід", які її історичні віхи формування. Торгові інтереси з давніх давен зв’язували європейців із різними людьми, навіть із далеких країн. Частіше це були жителі арабського Сходу і турки, рідше індійці і китайці.

Ще з первісного періоду людина поділяла собі подібних на "своїх" і "чужих". Із глибокої давнини такий поділ допоміг людству вижити, виробити першооснови моралі. Коли люди вступили у фазу цивілізації, поділ на "своїх" і "чужих", "нас" і "їх" зберігся, але наповнився новим змістом. "Чужими" вважали не тільки людей іншого роду або общини, але і людей іншої віри, мови, раси, нації, держави. На цьому ґрунті часто відбувалися конфлікти і війни, існували і продовжують існувати непорозуміння, недовіра і т.д.

Звичайно, люди близьких культур, які мають подібні риси, набагато легше знаходять спільну мову. Але чим менше цих рис, тим важче встановлюються контакти між людьми. Незрозуміла, чужа культура часто здатна викликати ворожість. "Своя" культура, як правило, здається "кращою". Так народжується уява, що ми – це "ми", а вони – це "вони". "Вони" люди другого сорту, які живуть "не по-людськи". Якраз так з’являється бажання навчити "їх" жити "як треба", "по-нормальному", "як люди". Якщо ж "вони" роблять опір цьому (що абсолютно природно!), то "їх" треба заставити силою. Якщо ж і це не допоможе, то вигнати, ізолювати, заставити повільно вмирати, а часто і знищити. Мабуть якраз цією логікою керувалися європейці по відношенню до тих, хто жив за межами Європи.

На лекціях і семінарських заняттях з курсу нової і новітньої історії країн Азії і Африки студенти третього курсу зустрічаються з Сходом і Заходом як цілими світами. Люди, які їхнаселяють, розмовляють на різних мовах, у них – інший спосіб мислення і уявлень, інший уклад життя. Ці особливості і різниці складались на протязі довгого історичного часу. Образ життя і думок людини Сходу може здатися дивним людини Заходу і навпаки.

Історичний простір Заходу – це насамперед землі, які заселяють європейці – спадкоємці античної (греко-римської) і середньовічної християнської цивілізації. Але європейці вже декілька століть живуть не тільки в Європі. Тому під заходом розуміють світ людей, які ведуть європейський спосіб життя, навіть якщо вони – жителі Австралії, Північної або Південної Америки, держави Ізраїль або півдня Африки. На Заході важливу частину спадку складає повага до права приватної власності, цінностям свободи особистості. Якраз на Заході виникли і отримали розвиток капіталістичні відносини.

Історичний простір Сходу – спадкоємці великих цивілізацій Стародавнього Єгипту, Межиріччя, Стародавньої Індії, Стародавнього Китаю – це світ величезної кількості народів Азії і Африки. Найдавніші цивілізації з’явились і розв