Види та методи фінансового аналізу

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходження коштів у бюджет .Відповідно до цього аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз - проводиться службами підприємства і його результати використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану. Його ціль - установити планомірне надходження коштів і розмістити власні і позикові кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, одержання максимуму прибутку і виключення банкрутства.

Зовнішній аналіз - здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, що контролюють підприємство, на основі звітності, що публікується. Його ціль - установити можливість вигідного вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик утрати.

У процесі функціонування підприємства величина активів, їхня структура перетерплюють постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про якісні зміни, що мали місце, у структурі засобів і їхніх джерел , а також динаміці цих змін можна одержати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу звітності.

Вертикальний аналіз показує структуру засобів підприємства і їхніх джерел. Вертикальний аналіз дозволяє перейти до відносних оцінок і проводити господарські порівняння економічних показників діяльності підприємств, що розрізняються по величині використаних ресурсів, згладжувати вплив інфляційних процесів, що спотворюють абсолютні показники фінансової звітності.

Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї чи декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту(зниження). Ступінь агрегірованості показників визначається аналітиком. Як правило, беруться базисні темпи росту за ряд років ( суміжних періодів), що дозволяє аналізувати не тільки зміну окремих показників , але й прогнозувати їх значення.

Трендовий аналіз - горизонтальний аналіз балансу , проведений за декілька періодів.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому на практиці не рідко будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру бухгалтерської звітності, так і динаміку окремих її показників. Ці види аналізу особливо цінні при міжгосподарських зіставленнях, тому що дозволяють порівнювати звітність різних по виду діяльності й обсягам виробництва підприємств.

Аналіз показників шляхом використання фінансових коефіцієнтів, розрахунок яких ґрунтується на існуванні визначених співвідношень між окремими статтями звітності. Значення таких коефіцієнтів визначається можливістю зіставлення отриманих результатів з існуючими загальноприйнятими стандартними нормами - усередненими галузевими коефіцієнтами, а також із застосовуваними в країні показників аналізу фінансової звітності.

Фінансові коефіцієнти використовуються для оцінки діяльності фінансових менеджерів і враховуються ними при прийнятті управлінських рішень. Такі коефіцієнти доступні й акціонерам, що на їхній основі можуть самостійно проаналізувати ефективність діяльності підприємства і його поточне фінансове положення.

Слід зазначити, що система фінансових коефіцієнтів - це не кришталева куля, у якій можна побачити усе, що було і що буде. Це просто зручний спосіб узагальнити велику кількість фінансових даних і порівняти результати діяльності різних підприємств. Самі по собі фінансові коефіцієнти допомагають менеджменту підприємства сфокусувати увагу на слабких і сильних сторонах діяльності і правильно поставити питання, але дуже рідко дають на них відповіді. Важливо розуміти, що фінансовий аналіз не закінчується розрахунком фінансових показників, а тільки починається, коли дослідник зробив повний їхній розрахунок.

Реальна корисність застосовуваних коефіцієнтів визначається тими конкретними задачами, що ставить перед собою дослідник. Коефіцієнти, насамперед, дають можливість побачити зміни у фінансовому положенні чи результатах виробничої діяльності і допомагає визначити тенденції і структуру таких змін, що, у свою чергу, може вказати керівництву підприємства на погрози і можливості, що очікує підприємство.

У процесі керування для обґрунтування прийнятих рішень використовується сукупність різних видів економічного аналізу. Наприклад, ринкова економіка характеризується динамічністю ситуацій зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності підприємства. У цих умовах важлива роль приділяється оперативному аналізу. Його відмітними рисами є комплексність, комп'ютерна обробка оперативних інформаційних масивів, використання його результатів на рівні окремих функціональних служб підприємства у виді орієнтованої фрагментарної інформації.

Класифікація видів економічного аналізу