Реалії в сучасній англійскій мові та їх переклад на рідну мову

ДНЕПРОПЕТРОВСКАЯ АКАДЕМИЯ УПРАВЛЕНИЯ, БИЗНЕСА И ПРАВА

КАФЕДРА АНГЛИЙСКОЙ ФИЛОЛОГИИ И ПЕРЕВОДА

КУРСОВАЯ РАБОТА

Тема: Реалии в современном английском языке и их перевод на родной язык (на материале повести Дж. Селленджера «Над пропастью во ржи»)

Выполнила:

Студентка группы РП-98-3

Днепропетровск

2001

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I Реалія в системі безеквівалентної лексики

Розділ II Визначення реалії, її структури та класифікації

Розділ III Способи перекладу реалій

Розділ IV Аналіз реалій з повісті Дж. Селінджера “Над прірвою у житі

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Кожна країна, кожний народ, кожна місцевість мають свої особливі умови розвитку, які є її характерними рисами, які відрізняють різні культури, надаючи їм щось особисте, надзвичайне, неповторне. У кожній мові існують спеціальні слова, які належать до національної лексики, не маючи повних аналогів в інших мовах. Такі слова називають реаліями, і саме вони є об’єктом цього дослідження.

Метою цієї курсової роботи є:

1. Визначити місце реалії в системі безеквівалентної лексики

2. Визначити зміст поняття “реалія”, структуру та типи реалій

3. Охарактеризувати засоби і особливості перекладу реалій

4. Зробити аналіз перекладу реалій з англійської мови на українську на матеріалі повісті Дж. Селінджера “Над прірвою у житі”.

Переклад реалій – це частина великої і важливої проблеми передачі національної і історичної своєрідності, яка сходить до самого зародження теорії перекладу як самостійної дисципліни. Реалії входять до складу безеквівалентної лексики, але належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць [4, с. 106].

У перекладознавчих працях слово “реалія” як термін з’явилося у 40-х роках. Уперше його вжив відомий фахівець А. Федоров у праці “О художественном переводе” (1941). Характеризуючи перекладацьку працю, автор зазначає: “це діяльність, що вимагає певних знань, не тільки практично мовних, а й літературознавчих і історико - лінгвістичних, не кажучи вже про необхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє ... усвідомити всі особливості соціальних умов... історичні і географічні реалії і та ін.” [11, с. 23]. У подальших працях Федоров залишається вірний такому розумінню терміна реалія. Для нього реалії завжди лише предмет матеріального світу [17, с. 104 ]. Також, термін “реалія” зустрічається у кандидатській дисертації Г.Шаткова 1952 року, присвяченій проблемам, що виникають при перекладі безеквівалентної лексики, де дослідник пише: “Найтиповішою безеквівалентною лексикою слід вважати імена власні і слова , що позначають національно-специфичні реалії” [12, с. 23] .

У 1952 році Л. Соболєв уперше дав визначення терміна “реалія” як лексичної одиниці: “Терміном “реалії” позначають побутові і специфічно національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших народів” [12, с. 24]. В українському перекладознавстві термін “реалія” вперше вживає О.Кундзіч в 1954 році у праці “ Перекладацька мисль і перекладацький недомисел”, підкреслюючи при цьому неможливість перекладу реалій: “Я схильний вважати народні пісні аналогічними реаліям даного народу, що, як правило, не перекладаються” [17, с. 104] .

У 1968 році С. Ковганюк опублікував загалом дуже цікаву книжку “Практика перевода”, однак в ній цей досвідчений перекладач і перекладознавець досить поверхово, з точки зору Р.П. Зарівчака, розглядає проблему реалій, вважаючи ними “ назви предметів і явищ матеріальної і духовної культури певного народу, які в перекладі залишаються незмінними” [9, с. 106].

Лінгвістичну суть реалій найглибше, на наш погляд, вивчив іспаніст В.С.Виноградов у своїй докторській дисертації “Лексические вопросы художественной прозы” (1975). Серед дослідників реалій в аспекті лінгвокраєзнавстватреба назвати Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, які є авторами лінгвокраєзнавчої теорії слова.

Багато авторів, які займалися дослідженням реалій, дають приблизні, неповні визначення, говорячи лише про ті чи інші ознаки, і використовуючи неоднакові терміни для їх визначення. Для одних до реалій слід відносити слова, що позначають “особливості державного уряду, побуту, нравів та ін.” [14, с. 150]. Для інших, як наприклад, у Л.Н. Соболєва, реалія – це “ побутові і специфічні національні слова й звороти, які не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших країн, і слова із національного побуту, яких нема в інших мовах, тому що нема цих предметів і явищ в інших країнах” [24, с. 290]. Вл. Россельс бачить в реаліях “іншомовні слова, які позначають поняття, предмети, явища, які не використовуються тим народом, на мову якого твір перекладається” [21, с. 169]. Він вважає, що “реалія – це предмет, поняття, явище, характерне для історії, культури, побуту, життя того чи іншого народу країни, яке не зустрічається в інших народах” [21, с. 169].

Дуже стислу дефініцію реалій дає Л.С. Бархударов, який вважає реаліями “ слова, які позначають предмети, поняття і ситуації, які не існують в практичному досвіді людей, які говорять на іншій мові” [2, с. 78]. Далі він розвиває цю дефініцію шляхом переліку можливих “предметів матеріальної та духовної культури”... , наприклад, “ страви національної кухні”, різноманіття “народного одягу та взуття”, “ народні тан

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать