Фразеологізми у сучасній англійській пресі

Вступ

переклад англійський газетний скорочення

На сьогоднішній день англомовна преса займає особливе місце у світовому інформаційному просторі. Обсяг текстів англомовних ЗМІ значно перевищує аналогічний обсяг на інших мовах. Тематика публікацій в англійській періодиці охоплює не тільки внутрішні проблеми країни, а й область зовнішніх відносин і тому постійно перебуває в тісному контакті з іншими мовами. Це сприяє активній взаємодії слів і словосполучень, появі та поширенню нових фразеологізмів. На сторінках англійських ЗМІ використовуються різні виразно-зображальні засоби, серед яких особливе місце займають фразеологізми, або фразеологічні одиниці. Фразеологічний фонд сучасної англійської мови відрізняється багатством і різноманіттям, і кожен аспект його дослідження заслуговує на особливу увагу.

Актуальність теми дослідження полягає в наступному: активний вплив засобів масової інформації на формування, зміну і розвиток суспільної свідомості є очевидним фактом, що визнається як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, тому вивчення лінгвістичних проблем (вживання та переклад фразеологічних одиниць, що знаходять своє місце в англійській пресі), пов'язаних із взаємодією людини і преси, викликає значний інтерес.

Мета роботи: проаналізувати структурно-граматичні особливості фразеологічних виразів англійської мови, що застосовуються в газетно-публіцистичному стилі.

Щоб досягнути поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1) розкрити поняття та значення фразеологізму в англійській мові;

2) визначити структуру фразеологічної одиниці;

3) проаналізувати особливості вживання ідіом в газетно-публіцистичному стилі;

4) розглянути особливості перекладу фразеологічних одиниць;

5) дати визначення поняттю трансформації фразеологізмів у англомовних текстах публіцистичного стилю та розглянути її типи.

Об'єктом дослідження виступають тектси англійських періодичних видань, а також праці російських та українських вчених-лінгвістів, які присвятили свої праці вивченню особливостей вживання фразеологізмів в англійській пресі та їх перекладу.

Предмет дослідження: фразеологічні одиниці.

Для вирішення поставлених завдань застосовувалася комплексна методика дослідження матеріалу, що включає порівняльний аналіз публікацій з питаннями фразеології та перекладу; ідентифікаційний аналіз – для виявлення структури англійських фразеологізмів; дискурсивний аналіз – для встановлення особливостей функціонування ФО в текстах англійської преси; прагматичний аналіз – для виявлення та опису функціонального призначення ФО в сучасній англійській пресі. Під час дослідження використовувався метод відбору, порівняння та систематизації фразеологізмів.

Теоретична та практична цінність роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для подальших і глибших досліджень у перекладознавстві, а також у навчальному процесі під час підготовки лекцій з лексикології, теорії перекладу, стилістики та ін.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

1. Фразеологія в англійській мові

1.1 Поняття та значення фразеологізму в англійській мові

Останніми десятиріччями жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги мовознавців, як фразеологія. Якщо у 50 роки про неї писали, що вона ще перебуває у стані «прихованого» розвитку, то нині можна сказати, що фразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни. Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях таких мовознавців як М.В. Ломоносова, Ф.І. Буслаєва, О.О. Потебні, І.І. Срезневського, П.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів [6, c. 21].

У характеристиці стійких словосполучень академік В.В. Виноградов виходить із того, що «більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше. У системі сучасної літературної мови слова, більшою мірою, функціонують не як вільні, раптово зіткнуті і зчеплені окремі компоненти мови, а займають постійні місця в традиційних формулах». З цією думкою збігаються і висловлювання М.М. Шанського про те, що основною ознакою фразеологічних одиниць є відтворюваність. Такі міркування дають можливість усі загальновживані сполучення слів поділити на два типи: не відтворювані і відтворювані.

Перший тип – це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо в процесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Такі сполучення не зберігаються у готовому вигляді. Другий тип становлять вирази (словосполучення і речення), які засвоюються у нашій пам'яті як готові одиниці мови. Такі словосполучення не доводиться щоразу будувати заново. Їх ми лише відтворюємо у тому вигляді, в якому вони закріпилися в мові. Оскільки відтворюваність властива не лише стійким словосполученням, але й цілим реченням (прислів'ям, приказкам, афоризмам), то виникла розбіжність у поглядах мовознавців як на предмет фразеології, так і на її обсяг [1, с. 5].

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у том